ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.12.2007 | Справа №2-23/10394-2007А |
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» ((95000, АР Крим, Сакський район, с.Уютне, пров.Аксабай,9),
до відповідача Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (96500, АР Крим, м.Саки, вул.Курортна,57),
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Суддя Г.М.Іщенко
при секретарі Лауман Ю.С.,
представники:
Від позивача – Задерій Л.О.- представник, дов. від 15.11.2007р.,
Від відповідача – Корницька В.М.- головний державний податковий інспектор юридичного сектору, дов. від 09.01.2007р. №2/9/10-0,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим і просить визнати висновок ату перевірки №604/32945562/23-01 незаконним та скасувати рішення-повідомлення: №0000302301/0 від 03.05.2007р., №0000282301/0 від 03.05.2007р., №0000272301/0 від 03.05.2007р., №0000292301/0 від 03.05.2007р., №0000501701/0 від 04.05.2007р., №0000531701/0 від 04.05.2007р., (аркуш справи 6).
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки від 27.04.2007р. положенням діючого законодавства та фактичним обставинам.
27.08.2007р. в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, і просить суд скасувати рішення-повідомлення Лакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим: №0000302301/0 від 03.05.2007р., №0000282301/0 від 03.05.2007р., №0000272301/0 від 03.05.2007р., №0000292301/0 від 03.05.2007р., №0000501701/0 від 04.05.2007р., №0000531701/0 від 04.05.2007р., (аркуш справи 85).
18.12.2007р. в судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, надав клопотання про відкликання позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 04.05.2007р.: №0000501701/0 та №0000531701/0, а податкові повідомлення-рішення від 03.05.2007р. : № 0000302301/0, №0000282301/0, №0000272301/0, №0000292301/0 скасувати, (аркуш справи 104).
Ухвалою господарського суду АР Крим суд в порядку статей 155, 160 Кодексу адміністративного судочинства України залишає без розгляду позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 04.05.2007р.: №0000501701/0 та №0000531701/0.
Відповідач позов не визнав, у запереченнях на позовну заяву та доповненнях до заперечення на позов зазначив, що підставою для донарахування спірних податкових зобов’язань став акт перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства від 27.04.2007р., яким зафіксовані порушення податкового законодавства. Крім того, правомірність донарахування податкових зобов’язань позивачу також підтверджується і ще додатковим актом виїзної позапланової перевірки від 29.11.2007р., (аркуші справи 86,106-108).
Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд
встановив:
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії її реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» за період з 29.07.2004р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено акт №604/32945562/23-01 від 27.04.2007р., (аркуш справи 27).
За порушення податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем 03.05.2007р. прийняти спірні податкові повідомлення-рішення:
-№0000302301/0 про визначення податкового зобов’язання із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 584,22грн., у тому числі: основний платіж – 74,22грн., штрафні санкції – 510,00грн.;
-№0000282301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4026,00грн., у тому числі: основний платіж – 2684,00грн., штрафні санкції – 1342,00грн.;
-№0000272301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 76237,50грн., у тому числі: основний платіж – 50825,00грн., штрафні санкції – 25412,50грн.;
-№0000292301/0 про визначення податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 5689,42грн., у тому числі: основний платіж – 3566,28грн., штрафні санкції – 2123,14грн., (аркуші справи 10-14).
Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327,(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/112050) зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.
Підставою для визначення позивачу спірних податкових зобов’язань стало питання правомірності віднесення позивача до платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» з правонаступником прав та обов’язків Військового радгоспу «Євпаторійський», (аркуш справи 17).
З 06.06.2005р. позивач є правонаступником Військового радгоспу «Євпаторійський»,отже, платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Як вбачається із матеріалів справи, акт перевірки від 27.04.2007р.№604/32945562/23-01 містить відомості про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський», починаючи з 01.01.2006р. є платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок, як сільськогосподарське підприємство.
Відповідач приходить до висновку про донарахування позивачу податкових зобов’язань із: збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 584,22грн., податку на додану вартість в сумі 4026,00грн., податку на прибуток в сумі 76237,50грн., збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 5689,42грн.
Однак, Сакська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим залишила поза увагою той факт, що відповідно до статті 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок, зокрема, таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збору за спеціальне ви користування водних ресурсів.
Позивачем при переході на систему сплати фіксованого сільськогосподарського податку у 2006р. було дотримано умови, які передбачені частиною 1 статті 2 вказаного Закону, а саме: загальна сума валового доходу підприємства за 2005р. склала 460,0 тис.грн., скоригований дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва продуктів її переробки за 2005р. склав 416,6 тис. грн.., питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в загальній сумі валового доходу за 2005р. склала 90,6%, що перевищує 75% і задовольняє вищезазначені умови.
Судом не приймаються до уваги висновку акту перевірки від 29.11.2007р. №1722/23-1/32945562 про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р., який складено додатково до акту перевірки №604/32945562/23-01 від 27.04.2007р., оскільки підставою для донарахування податкових зобов’язань є висновку акту перевірки, за висновками якого і приймаються податкові повідомлення-рішення про визначення платнику податків сум податкових зобов’язань, що повністю узгоджується із вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327,(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/112050).
Спірні податкові повідомлення-рішення від 03.05.2007р. були прийняті на підставі акту перевірки від 27.04.2007р., містять відомості та посилання тільки на акт перевірки від 27.04.2007р. №604/32945562/23-1, (аркуші справи 10-14).
Крім того, як на основу незаконності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 25412,50грн., з податку на додану вартість в сумі 1342,00грн., із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 510,00грн. із збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 2123,14грн. суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 і пункту 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2, то фактично підпункт 17.1.3 встановлює необхідність погодження податкового зобов’язання, з якого сплачуються штрафні санкції. На момент винесення рішень про застосування штрафних санкцій у зазначених сумах, податкові зобов’язання не були узгодженими. Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях є неправомірним.
Суд приходить до висновку, що визначення позивачу податкових зобов’язань: з податку на прибуток, з податку на додану вартість, із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, із збору за спеціальне використання водних ресурсів згідно спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірними і висновки акту перевірки від 27.04.2007р. №604/32945562/23-01 згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали бути підтверджені відповідачем.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що акт перевірки від 27.04.2007р. №604/32945562/23-01, як доказ у справі, одержано з порушенням закону.
Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України судом не приймається акт перевірки від 27.04.2007р. №604/32945562/23-01, як доказ встановлення фактів порушення позивачем діючого податкового законодавства України.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки від 27.04.2007р. №604/32945562/23-01, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначена норма кореспондується із приписами частини 2 статті 19 Конституції України.
Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності і законності обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов’язань: з податку на прибуток, з податку на додану вартість, із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, із збору за спеціальне використання водних ресурсів відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.
За таких умов факти вказаних порушень слід вважати неналежно встановленими, отже, визначення позивачу податкових зобов’язань: з податку на прибуток, з податку на додану вартість, із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, із збору за спеціальне використання водних ресурсів згідно спірним податковим повідомленням-рішенням неправомірно.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 18 грудня 2007року.
У повному обсязі постанову складено 19 грудня 2007 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000302301/0 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання із збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 584,22грн., у тому числі: основний платіж – 74,22грн., штрафні санкції – 510,00грн.;
3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000282301/0 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4026,00грн., у тому числі: основний платіж – 2684,00грн., штрафні санкції – 1342,00грн.;
4.Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000272301/0 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 76237,50грн., у тому числі: основний платіж – 50825,00грн., штрафні санкції – 25412,50грн.;
5.Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000292301/0 від 03.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 5689,42грн., у тому числі: основний платіж – 3566,28грн., штрафні санкції – 2123,14грн.
6.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (95000, АР Крим, Сакський район, с.Уютне, пров.Аксабай,9, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32945562) 3,40грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.