Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Копія

Справа № 1-95/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11          Березня 2011року              

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді:                                                            Чевилюк З.А.

секретаря:                                                                      Гаврилової Н.К.

з участю прокурора:                                                             Гончарук В.В.

потерпілої:                                                                            ОСОБА_2

підсудного:                                                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та  жителя  АДРЕСА_1, українця, громадянина Росії,  з середньою освітою, розлученого,  раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч. 1, ч.2 ст15, ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в :

01 лютого 2011 року, близько 10:00 години, керуючись корисливими мотивами,  з метою скоєння крадіжки чужого майна,  шляхом  вільного  доступу, знаходячись на земельній  ділянці ОСОБА_2, що розташована на території садово-городнього товариства «Берізка», що в с.Судилків, Шепетівського району,  шляхом зняття  металевої хвіртки, вартістю 100,00 грн  та  розпилювання нижнього металевого  завісу з однієї половини  металевих двостворчатих воріт, вартістю 200,00 грн., таємно викрав майно ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріальну  шкоду на  загальну суму 300,00 грн. Крім того, 01  лютого 2011 року, близько  17:00 години, ОСОБА_3, керуючись корисливими  мотивами,  з метою скоєння крадіжки чужого майна, шляхом вільного  доступу, знаходячись на земельній  ділянці  ОСОБА_2, що розташована на території  садово-городнього товариства «Берізка», що в с.Судилків Шепетівського району, вчинив  замах на таємне викрадення  другої половини металевих воріт, вартістю  200 грн.  Злочинний  умисел не  вдалося  довести  до кінця, з причин, які не  залежали від волі підсудного, так як був  затриманий ОСОБА_5

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих  йому злочинів визнав повністю ствердивши час, місце та спосіб викрадення майна, його кількість та вартість. Тепер в своїх діях щиро кається. Докази його вини добуті досудовим слідством визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

          Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Потерпіла  ОСОБА_2  в судове  засідання з’явилася. Підтримала  заявлений позов, просила стягнути  з  підсудного  на  її користь 300 грн. Матеріальної шкоди  та 200 грн. моральної шкоди.  Підсудний  цивільний  позов визнав зобов’язався  відшкодувати  завдану шкоду  протягом п’ятнадцяти днів.

          Крім того, факт вчинення підсудним злочину стверджується даними протоколу огляду місця події, яким стверджується місце вчинення злочинів, саме те, на яке вказують підсудний та потерпіла(а.с. 8-9); даними протоколами огляду та вилучення (а.с.18,70), речовими  доказами.

Кількість та вартість викраденого майна стверджується  довідкою про вартість (а.с. 23).

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходять до висновку, що ОСОБА_3 по факту викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 та  замаху  на викрадення майна, вчинив крадіжку, таємне викрадення чужого майна, тобто злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України та замах  на повторну  крадіжку майна потерпілої, тобто злочин, передбачений   ч.2. ст.15, ч.2. ст.185 КК України

          При призначенні покарання ОСОБА_3суд враховує, суспільну небезпечність вчинених  злочинів, які  є  злочинами  середньої тяжкості, особу підсудного, думку потерпілої, яка просила суворо не карати підсудного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини. За Постановою Пленуму  Верховного Суду України, від 24.10.2003, № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"відповідно до частини 3 ст.68 КК  України у разі засудження за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

ОСОБА_3 раніше не судимий; по місцю проживання характеризується позитивно, є здоровим та працездатним.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

          Пом’якшуючими його покарання обставинами є те, що він повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, активно сприяв розкриттю злочинів.

З врахуванням наведених обставин суд приходить до висновку, що для ОСОБА_3  необхідно  обрати  покарання  достатнє  для  його виправлення без відбування покарання і він може бути звільнена від нього з випробуванням.

В той же час, суд вважає, що відносно   ОСОБА_3 слід встановити ряд обмежень передбачених ст. 76 КК України, з метою належного контролю за його поведінкою, попередження скоєння нових злочинів та перевиховання.

Речові докази по справі:  другу половину металевих воріт, вилучених 21.02.2011 року,  що знаходиться на  зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, повернути  останній; ножовка по металу та кувалда, які  зберігаються  ОСОБА_3 підлягає конфіскації; велосипед, що знаходиться на  зберіганні у  ОСОБА_3 повернути останньому.  

Оцінюючи всі дослідженні докази по справі, суд вважає, що позов  ОСОБА_2 про відшкодування  збитків  завданих   злочином  підлягає  до  задоволення,  оскільки  розмір збитків стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та жодним учасником розгляду справи, в тому числі підсудними як цивільним відповідачем не оспорюється.

Враховуючи  зміст ст.1166,1167, 1177 ЦКУ, Постанови  Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з врахуванням пояснень потерпілої ОСОБА_2,    фізичні  та моральні страждання потерпілої,  суд вважає за можливе  задоволити  цивільний позов потерпілої  повністю та стягнути  з підсудного   ОСОБА_3 300 грн. матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди

Керуючись ст.68 КК України, ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати винним  ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185 КК України, ч.2. ст..15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді:

за ст..185 ч.1. КК України-1 рік позбавлення волі;

за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2.КК України-2  роки   позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання обрати за сукупністю злочинів шляхом   поглинання  менш суворого покарання  більш суворим - до  2 років  позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку 1(один)  рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

          На підставі ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_3 обов`язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_2 300 грн. матеріальної  шкоди та 200 грн. моральної шкоди .  Запобіжний захід засудженому   ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: другу половину металевих воріт, вилучених 21.02.2011 року,  що знаходиться на  зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, повернути  останній; ножовка по металу та кувалда, які  зберігаються  ОСОБА_3 підлягає конфіскації; велосипед, що знаходиться на  зберіганні  у  ОСОБА_3 повернути останньому.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Шепетівського  міськрайонного суду                                З.А.Чевилюк