Справа №132/3066/24

Провадження №2/132/868/24

Ухвала

Іменем України

"30" вересня 2024 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» 24.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником – адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем, до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 матеріли цієї позовної заяви передано на розгляд судді Карнауху Н.П.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України з таких підстав.

З позовної заяви вбачається, що представником позивача в позовній заяві всупереч вимогам п. 2. ч. 3 ст. 175 ЦПК України не заначено відомості про наявність або відсутність у нього, позивача та відповідача електронного кабінету.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду – це їх процесуальний обов`язок, який визначається положеннями ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). 

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 роз`яснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом положень ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача (п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10).

Вартість  спірного  майна  визначається, зокрема, за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості (п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 № 20).

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання.

Отже, ціна позову визначається ринковою вартістю майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (відповідним звітом про його оцінку).

Виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в ній об`єднано чотири самостійні вимоги майнового характеру: визнання права власності на житловий будинок житловою площею 13,6 кв.м., літ. «А», баня літ. «Б», шия льоху літ. В», споруди 1-3, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 0521683803:01:003:0047 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1884 га з кадастровим номером 05216803:01:003:0047 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання права власності на автомобіль Volkswagen Caddy, 2008 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , днз. НОМЕР_2 ; визнання права власності на земельну ділянку площею 2,0414 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва з кадастровим номером 0521686300:07:000:0703 за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Пиків.

Згідно із долученими до позовної заяви копіями витягів № НВ-9947839312024 від 09.09.2024 та № НВ-0500856812024 від 23.09.2024 нормативна грошова оцінка земельних ділянок № 0521686300:07:000:0703 та № 0521683803:01:003:0047 складає 68263,68 грн. і 266452, 13 грн. відповідно.

Також до позовної заяви додано консультаційний висновок № ІК-48 від 09.09.2024, оформлений Вінницькою торгово-промисловою палатою, за яким середньоринкова ватрість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.09.2024 складає 163600 грн.

У долученому до позовної заяви консультаційному висновку Вінницької торгово-промислової палати за № ІК-48/1 від 09.09.2024 щодо автомобіля Volkswagen Caddy, 2008 року випуску, вказано, що вартість цього майна становить 250610 грн. Водночас у цьому висновку відсутні ідентифікаційні ознаки досліджуваного транспортного засобу, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві (зокрема, не наведено номеру шасі та державного номерного знаку), що унеможливлює встановлення того, що у висновку визначено ринкову вартість саме оспорюваного автомобіля.

Розмір судового збору за подання вимоги майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України цей обов`язок покладено виключно на позивача.

Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Частиною 4 ст. 134 ЦПК України передбачено, що суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Враховуючи згадані вище вимоги ч.ч. 2 та 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору (1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8) за подання вищевказаної позовної заяви позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за чотири самостійні вимоги майнового характеру в розмірі 5991,4 грн. (1% від загальної суми позовних вимог в розмірі 748925,81 грн. = 7489,26 Х 0,8).

Сума судового збору підлягає сплаті позивачем за такими реквізитами: Отримувач ГУК у Вінницькій області /м.Калинівка/ 22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA118999980313151206000002776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Поряд з наведеним, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Главою 89 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (абзац 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7).

Водночас у позовній заяві ОСОБА_1 та долучених до неї документах відсутні відомості про результати звернення до нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину на вказані у позовній заяві земельні ділянки, будинок та автомобіль.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя, 

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником – адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем, до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в цей строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя

  Н.П. Карнаух