ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1458/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріКириловій Х.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/1458/11 за позовом Криворізької міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця –ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2011 року Криворізька МДПІ звернулась з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку 1800 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_3 має узгоджену суму заборгованості перед бюджетом з єдиного податку в сумі 1800 грн. 00 коп. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача в судове зсідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи в порядку п. 4 ст.122 КАС України.
Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.
Сторони у судове засідання не з’явились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи, тому у відповідності до ст.. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємць –ОСОБА_3, зареєстрована Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24.10.2008 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності: будівництво будівель, монтаж та установка збірних конструкцій. Для виду діяльності, зазначеного у заяві, ставка єдиного податку становила 200 грн. 00 коп. на місяць, згідно з корінцем свідоцтва серія НОМЕР_1.
Відповідно до довідки Криворізька МДПІ відповідач не сплачував єдиний податок в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1800,00 грн., яка залишається непогашеною.
Дані правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому на них поширюється норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, який втратив чинність з 01.01.2011 року, а саме з набранням чинності Податкового кодексу України.
Криворізька МДПІ згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року вручено першу та другу податкові вимоги, проте заборгованість не сплачено.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із пунктом 2 частини 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов'язок по сплаті єдиного податку у встановлені строки, а саме, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи відносяться до контролюючих органів - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач податковий борг перед бюджетом в сумі 1800,00 грн. станом на 30.11.2010 року в добровільному порядку не сплатив. Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати сум єдиного податку в розмірі 1800,00 грн.
Згідно з підп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь державного бюджету податкового боргу повністю доведені позивачем, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізької міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця – ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь держави суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1800 грн. 00 коп. (Банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 23928773, р/р 34219379700371, код платежу 16050200, Одержувач: місцевий бюджет Андріївська с/р).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна