Судове рішення #13987584

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р.                                                                               Справа № 2a-60/11/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

за участю:

представника позивача - Гандзюк О.О.

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківськийого міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  до  ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 2266,32 грн,-

ВСТАНОВИВ:

          Івано-Франківський міський центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 2266,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при подачі інформації до центру зайнятості не вказав, що має третю групу інвалідності. Оскільки відповідач на день звернення в Івано-Франківський міський центр зайнятості мав відпрацьованих менше ніж 26 календарних тижнів, що передували безробіттю, то він не мав права отримувати допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав з підстав незаконного звільнення ОСОБА_3 з роботи відповідно до статті 38 КЗпП України. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно із статтею 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як  такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного  віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено обов’язок застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 01.06.2007 року звільнений з роботи та з метою пошуку роботи 23.11.2007 року звернувся в Івано-Франківський міський центр зайнятості. 30.11.2007 року відповідачу було надано статус безробітного та з 29.03.2008 року по 23.11.2008 року виплачувалась  допомога по безробіттю.

10.09.2010 року на підставі звірки даних з Пенсійним фондом України в м.Івано-Франківську спеціалістами Івано-Франківського міського центру зайнятості складено акт №1568 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, з якого слідує, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 30.11.2007 року вже мав втановлену інвалідність третьої групи як інвалід з дитинства та  отримував відповідну пенсію.

Під час заповнення персональної картки №НОМЕР_2 від 23.11.2007 року та подання заяви про надання статусу безробітного, відповідач не вказав, що йому встановлено третю групу інвалідності і що він отримує пенсію.

Частиною 2 статті 22 та пунктом 2 частини 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що допомога по безробіттю інвалідам, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, не призначається.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 станом на день звернення в Івано-Фроанківський міський центр зайнятості, мав відпрацьованих 17 тижнів за останні 12 місяців, що передували безробіттю.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що за період з 29.03.2008 року по 23.11.2008 року ОСОБА_3 виплачено 2266,32 гривень допомоги по безробіттю. Позивачем 03.11.2010 року відповідачу надіслано повідомлення щодо повернення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2266,32 грн., проте ОСОБА_3 добровільно ці кошти не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2266,32 гривень за період з 29.03.2008 року по 23.11.2008 року, яка підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                             ПОСТАНОВИВ:

   Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Івано-Франківського центру зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів в сумі 2266 (дві тисячі двісті шістдесять шість) гривень 32 копійки.  

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

          

Суддя                                                                                                                Біньковська Н.В.



          

Постанова складена в повному обсязі 05.03.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація