Справа №1-198/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира  у складі:

головуючого - судді.Комнацького О.В.,

секретаря..................Жигановського Р.В.,

з участю

прокурора.................Михальчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

                                                                                                            ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

                                                                                                            народження, уродженця м. Житомира, громадянина

                                                                                                            України, з середньою спеціальною освітою,

                                                                                                            неодруженого, непрацюючого, проживаючого у м.

                                                                                                           Житомирі по АДРЕСА_1,  раніше

                                                                                                           не судимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1  КК України, -

                                                                                           встановив:

          09 вересня 2010 року, близько 20 години ОСОБА_4, знаходячись на стадіоні поблизу ЗОШ № 19, що по вул. Л. Українки, 71 у м. Житомирі, побачив, як у раніше незнайомого йому ОСОБА_5 під час гри у футбол, з кишені випав мобільний телефон. З метою таємного викрадення телефону, ОСОБА_4, пересвідчившись, що його дії ніким не помічені, підняв зазначений телефон торгівельної марки           "Нокіа", моделі 6300,  вартістю 1260 грн., у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора "Київстар", вартістю 30 грн., який утримуючи при собі, з місця злочину зник та, таким чином, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_6, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1290 грн.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненому злочині   

визнав повністю і показав, що 09 вересня 2010 року, близько 18 год., він проходив повз стадіон біля ЗОШ № 19 у м. Житомирі по вул. Л. Українки у м. Житомирі, де побачив, як раніше знайомі йому візуально хлопці грають у футбол. Він також вирішив пограти у футбол. Під час гри він побачив, що у гравця, який стояв на воротах, випав мобільний телефон, який він вирішив забрати собі для власного користування. Після чого, коли він був біля воріт, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, підняв з землі  телефон. Після гри, коли потерпілий розпитував у присутніх, чи ніхто не бачив його телефону, він не повідомив останньому, що телефон знаходиться у нього. Оглянувши телефон він виявив, що у ньому пошкоджена одна кнопка. Телефон він через день після викрадення продав на Житньому ринку невідомому чоловікові, а сім-картку викинув. У подальшому йому стало соромно за вчинене і він, купивши аналогічний телефон, знайшов потерпілого та віддав цей телефон йому.

          У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

           З урахуванням визнавальних показань підсудного, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК країни, як таємне викрадення чужого майна.

            Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про особу винного та обставини,  що пом'якшують і обтяжують покарання.

          Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,  добровільне відшкодування завданого збитку.

          Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

     Суд також враховує і те, що, підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо. При таких обставинах, враховуючи що підсудний не працює, що перешкоджає призначенню йому покарання у виді штрафу, суд призначає покарання у виді громадських робіт, оскільки приходить до висновку, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

           Речові докази та судові витрати  по справі відсутні.            

             Підстав для зміни підсудному запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд суд не вбачає.

             Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд, -

                                                                                    засудив:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого залишити попередній – підписку про невиїзд.

           На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський  районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                            О.В. Комнацький