Справа № 2-1848/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 березня 2011 року                                                                       м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                              Миколаєць І.Ю.

при секретарі                                                       Кузнець Л.І.

за участю позивача                                         ОСОБА_1

представників позивача                                        ОСОБА_2.

відповідача                                                            ОСОБА_3.

представник відповідача                                        ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба в справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та об’єднаний  в одне провадження позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Служба в справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

          01.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 22.08.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 1199) між нею та ОСОБА_3. посилаючись на те, що сім’я існує формально у зв’язку з різними поглядами на шлюб та сім’ю, втратою почуття поваги та кохання один до одного, що призводило до постійних сварок та конфліктів. Позивач та відповідач проживають окремо, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, примирення не можливе. Також зазначила, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. З 12.11.2010 року ОСОБА_3. забрав доньку під приводом відвідання бабусі –його матері, більше додому не повернув та перешкоджає ОСОБА_1 спілкуванню з нею. В подальшому намагався переконати її відмовитися від батьківських прав, оскільки на його думку жити з ним та бути вихованою його матір’ю буде тільки в інтересах дитини. Тому ОСОБА_1 просить визначити місце проживання доньки з нею за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 110, 112, 150, 160, 161 Сімейного кодексу України.

          ОСОБА_3. подав зустрічний позов та просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з ним за адресою: АДРЕСА_2. В позові зазначив, що після народження дитини ОСОБА_1 почала порушувати подружню вірність, що і було причиною сварок. Доньці належної уваги не приділяє, не дивлячись на її схильність до хвороб через народження з маленькою вагою. Впродовж спільного проживали сторін донька щотижня по п’ятницях, суботах та неділях мешкала у матері ОСОБА_3. –ОСОБА_6., яка є фаховим медичним працівником та має можливість надавати кваліфіковану медичну допомогу онуці, контролювати її фізичний розвиток та належним чином піклуватися про неї. 12.11.2010 р. з ОСОБА_1 досягнуто домовленості, що донька буде проживати з ним у його батьків. У дитини є всі належні умови для виховання, духовного та фізичного розвитку. З 15.11.2010 р. ОСОБА_3. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, у зв’язку з чим має можливість належним чином піклуватися про доньку. Разом з батьками та дитиною ОСОБА_3. проживає в квартирі № АДРЕСА_2, яка належить на праві власності родичці ОСОБА_7. Він водить доньку на заняття до школи раннього розвитку «Маленьке щастя»та має її прихильність. Як правову підставу задоволення позову зазначає ст.ст. 160, 161 Сімейного кодексу України.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позов підтримали та просять його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечують посилаючись на те, що ОСОБА_3. не надано жодного доказу його тверджень про подружню зраду, недбайливе ставлення ОСОБА_1 до своєї доньки, неможливість виконування нею обов’язків матері чи доказів наявності обставин, що унеможливлюють належне виховання нею дитини. ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_3. без жодних на те підстав постійно звинувачує її у подружній зраді та, не дивлячись на її спроби примирення, протягом розгляду справи в суді категорично заперечує проти цього. В зв’язку з відібранням у неї дитини звернулася до правоохоронних органів, згоди на проживання доньки з ОСОБА_3. на його батьками не давала. Щодо свого матеріального стану зазначила, що отримує допомогу в зв’язку із народженням дитини. Крім того вона отримує допомогу від своїх батьків.

          ОСОБА_3. та його представник не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу. Просять задовольнити зустрічний позов. ОСОБА_3. пояснив, що на час його перебування в неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною про матеріальне забезпечення сім’ї дбає і буде дбати його матір ОСОБА_6.

          Третя особа в судове засідання явку свого представника не забезпечила, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника.

          Свідок ОСОБА_8., яка є подругою ОСОБА_1 та хрещеною матір’ю її доньки ОСОБА_5 пояснила, що про факти аморальної поведінки ОСОБА_1 їй нічого не відомо. ОСОБА_3. не скаржився ніколи на поведінку ОСОБА_1 Вона була свідком того, яким чином ОСОБА_3. забрав дитину. На вулиці біля будинку під час прогулянки він під’їхав на машині, забрав дитину у ОСОБА_1 та коляску. Наступного дня забрав речі дитини. Розірвання шлюбу ініціювала ОСОБА_1, оскільки дитину їй по іншому не віддають.

          Свідок ОСОБА_9., який є батьком ОСОБА_1 повідомив, що йому не відомі факти аморальної поведінки його доньки. Взяти дитину на вихідні він як дідусь ніколи не міг, оскільки її постійно забирали батьки ОСОБА_3. ОСОБА_3. працював неофіційно. Він дуже залежний морально і матеріально від своєї матері ОСОБА_6., яка і хоче забрати дитину. ОСОБА_3. дитина не потрібна. Зазначив, що допомагає доньці і матеріально підтримує її.

          Свідок ОСОБА_10., яка є матір’ю ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_3. забрав доньку ОСОБА_5 і не дає бачитися з нею та зустрічатися. Дана обставина негативно відзначилася на здоров’ї ОСОБА_1 Вона різко схудла, постійно засмучена, емоційно схвильована. Сварки в сім’ї її доньки виникали через постійні втручання матері ОСОБА_3., який не має своєї власної думки. Він працював неофіційно особистим водієм у своєї матері.

          Свідок ОСОБА_11., який є сусідом ОСОБА_1 та другом її сім’ї пояснив, що вона живе у власній квартирі, а ОСОБА_3. в найманій. Чому погіршилися стосунки між ними та факти аморальної поведінки ОСОБА_1 йому не відомі. Знає, що ОСОБА_3. працював водієм в службі таксі, а потім возив свою матір. З дитиною була ОСОБА_1., а у вихідні дні бачив і ОСОБА_3. з донькою. Обвинувачення у подружній зраді позивача з ним відхиляє, оскільки товаришував з сім’єю ОСОБА_1 і факт поїздки позивача з ним до її родичів у село пояснює не романтичним відносинами, а проханням позивача відвезти її разом із дитиною до родичів в село на відпочинок.

          Свідок ОСОБА_12. знає сторони з 2006 року. Познайомився з матір’ю ОСОБА_3. коли працював на доставці товарів до її магазину, а пізніше і з самим ОСОБА_3. В їх квартирі буває часто, допомагає вирішити проблеми при роботі з комп’ютером. Дитину бачить постійно з листопада 2010 року. Донька  з ОСОБА_3. живуть в окремій кімнаті, в якій багато іграшок. Вона доглянута. Зі слів ОСОБА_3. знає, що сторони домовилися, що дитина буде проживати з ОСОБА_3.

          Свідок ОСОБА_6., яка є матір’ю ОСОБА_3. пояснила, що з листопада 2010 року син переїхав до неї жити. Відносини з дружиною погіршилися з літа 2010 року. Він привіз ОСОБА_5 і сказав, що вона поживе з ними 2 тижні. Коли через 2 тижні він дитину не повернув, вона вирішила, що сторони домовилися про місце проживання дитини, оскільки такі розмови велися. ОСОБА_1 має поганий стан здоров’я, часто хворіє, тому не може приділити доньці уваги, яку та потребує в зв’язку з хворобливим станом здоров’я. Вона як медичний працівник може в повній мірі надати онуці необхідний їй догляд. Тому дитині краще залишитися з нею та батьком. ОСОБА_3. офіційно працевлаштований на підприємстві, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, однак працює на неї за плату 200,00 грн. в день.

          Свідок ОСОБА_13. пояснила, що працює неофіційно в дитячому закладі для розвитку дітей «Маленьке щастя»та має педагогічну освіту. ОСОБА_5 відвідує заклад. Її постійно приводить тато. Маму бачила один раз в листопаді 2010 року. Дитина доглянута і в неї гарні стосунки з батьком.

          Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, а також свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12.,ОСОБА_6. та ОСОБА_13., дослідивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволені зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред‘явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.08.2008 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 1199 та видано відповідне свідоцтво (а.с.9). Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.10).

Із пояснень позивача та відповідача вбачається, що вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки і мають окремий бюджет.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 намагалася примиритися із відповідачем, про що він не заперечував, але вважає таке примирення неможливим. Тому позивач підтримує свої вимоги щодо розірвання шлюбу.

Відповідач прізвище при укладенні шлюбу змінила на «ОСОБА_1»і бажає після розірвання шлюбу змінити прізвище на дошлюбне «ОСОБА_1».

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Тому позовна вимога щодо розірвання шлюбу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мата та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом.

Вирішуючи питання місця проживання дитини суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1., що підтверджується довідкою форми № 3 від 01.12.2010 р. № 984, виданою КП «Житловик»(а.с.16).

Дана квартира належить на праві власності в рівних долях ОСОБА_1. та її батьку –ОСОБА_9., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с.15).

ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та наркологічному обліку не перебуває, про що свідчать довідки, видані відповідними закладами охорони здоров’я (а.с.31,32). Вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації як особа, не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Розмір такої допомоги за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. становив 606,22 грн. щомісячно, що підтверджується листом УПСЗН Святошинської у м. Києві державної адміністрації від 14.02.2011 р. № 834/37-02/12 (а.с.49-55).

Відповідно до запису в трудовій книжці та наказу від 11.01.2010 р. № 136-о/с ОСОБА_3. 11.01.2010 р. прийнятий на посаду водія-експедитора на Виробничо-комерційне приватне підприємство «Арак»(а.с.42, 72).

Відповідно до наказу ВКПП «Арак»від 15.11.2010 р. № 47-ВП ОСОБА_3. надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років з 15.11.2010 р. по 08.01.2012 р. (а.с.41).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд критично відноситься до факту роботи ОСОБА_3. в ВКПП «Арак», оскільки його трудова книжка знаходиться в нього, а не на підприємстві, як це передбачено чинним законодавством. Факт надання неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною також викликає у суду сумніви. Крім того ним не надано доказів існування цього підприємства. Також із пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_3. працює водієм у матері. Як пояснила свідок ОСОБА_6. вона неофіційно працює масажистом. Під час судового розгляду справи неодноразово наголос робився на велику медичну практику матері відповідача як підставу належного виховання та слідкування за розвитком ОСОБА_5, але судом встановлено відсутність у ОСОБА_6. медичної освіти. Окрім того суд зазначає, що повідомлені ОСОБА_6. факти лікування дитини приватними лікарями за її ініціативною поза лікувальними закладами без укладення договорів та ведення медичної документації є неприпустимим.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України під час вирішення спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я, та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_3. про аморальну поведінку ОСОБА_1 та її погане ставлення до дитини, оскільки ним не надано доказів на підтвердження даних обставин. Покази свідків також не дали можливість встановити ці обставини.

Із наявних у справі матеріалів та показів свідків вбачається, що обоє батьків свідомо ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків та доглядають за дитиною. В зв’язку з малолітнім віком дитини з’ясувати її прихильність до кожного з них не виявляється можливим. Тому задовольняючи позовні вимоги про визначення місця проживання дитини за місцем проживанням її матері ОСОБА_1 суд виходить із наступного: по-перше, після того як ОСОБА_3. пішов від дружини до своєї матері, дитина залишилася проживати з ОСОБА_1; по-друге, відповідач забрав дитину під час її прогулянки з позивачем як завжди на вихідні дні до своєї матері та не повернув дитину, а самовільно її залишив у своєї матері, з якою проживає; по-третє, у відповідача відсутнє постійне місце проживання, офіційний заробіток і у суду викликає сумнів постійне місце його роботи; по-четверте, у позивача –матері малолітньої дитини є житло, де ця дитина зареєстрована, та офіційний дохід. Судом не встановлено фактів її аморальної поведінки або поганого відношення до дитини. По-п’яте, вік дитини –1 рік 2 місяці, є особливим періодом дівчинки для спілкування саме з матір’ю за тих обставин, що виникли.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 112, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 57, 60, 209, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба в справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 22.08.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 1199) розірвати.

          Змінити ОСОБА_1 її прізвище на дошлюбне ОСОБА_1.

          Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження разом з її матір’ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

          У задоволені зустрічного позову –відмовити.

          Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя :