Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №  1-48/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого  2011 року      Миргородський міськрайонний суд Полтавської області  

в складі :

                          головуючої –судді            Альошиної Н.М.

                             при секретарі                    Сахненко Н.Ю.,

                                     з участю прокурора           Сіряк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород

справу про обвинувачення;

             ОСОБА_1,

                                                                             ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого.

             За ст.185 ч.1 КК України,

                                                                                    Встановив;

                 Підсудний ОСОБА_1 близько 18години 24 вересня 2010року правомірно перебував в АДРЕСА_1 в будинку потерпілого ОСОБА_2 де розпивав з потерпілим спиртні напої. Скориставшись тим, що потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння заснув,  підсудний з корисливих мотивів та маючи бажання на таємне викрадення чужого майна  заволодів мобільним  телефоном марки «Нокіа 1208»вартістю 150грн. із сім карткою оператора «Київстар»вартістю 25грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд та завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 на суму 175 грн.   

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, чистосердечно розкаявся та показав, що дійсно ним був 24 вересня 2010р. скоєний цей злочин і все відповідає викладеному в обвинувальному висновку та не заперечував проти скороченого розгляду справи.

                             Судом з’ясовано правильність розуміння підсудним ОСОБА_1 обставин, у вчиненні яких він обвинувачується, та зважаючи на думку прокурора, підсудного  суд приймає їх до уваги без повного дослідження доказів тих фактичних обставин, які ним не оспорюються відповідно до ст. 299 КПК України, роз’яснивши при цьому підсудному наслідки скороченого розгляду справи.

Таким чином, проаналізувавши покази підсудного в судовому засіданні суд приходить до висновку про доведеність його винності у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), що є кваліфікуючою ознакою скоєного та вірно кваліфіковано за ст.185 ч.1 КК України.

        При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного, який щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, звернувшись до органу дізнання з явкою з повинною, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, викрадене повернуте потерпілому ОСОБА_2, який претензій до підсудного не має, а так як тяжких наслідків від злочину не наступило, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді громадських робіт, яке буде достатнім для виправлення підсудного.

         Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є щире розкаяння у скоєному, явка з повинною до органів досудового слідства, сприяння розкриттю злочину.

         Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

         Речовий доказ –мобільний телефон «Нокіа 1208»що знаходиться у потерпілого ОСОБА_2, останній може використовувати за призначенням.

         Керуючись ст.323,324 КПК України, суд –

               З А С У Д И В:

                    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину за ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт 240 (двісті сорок) годин.

      Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

          Речовим доказом – мобільним телефоном «Нокіа 1208»потерпілий ОСОБА_2, може розпоряджатись на власний розсуд.

           Строк оскарження вироку до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   Н. М. Альошина