Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа  № 2-а-705/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Сидоренко Ю.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в:

3 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про: визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області по відмові йому в перерахунку пенсії; зобов’язання відповідача провести перерахунок його основної пенсії відповідно до мінімуму, визначеного згідно положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 25.01.2000р. по 26.08.2002р. та з 01.01.2006р. по 08.02.2006р. в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з 09.02.2006р. безстроково в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; зобов’язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії відповідно до мінімуму, визначеного згідно положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 25.01.2000р. по 08.02.2006р. в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та починаючи з 09.02.2006р. і безстроково в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача виплатити різницю між раніше виплаченими та перерахованими основною та додатковою пенсіями.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по ІIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком, інвалідам II групи –75% мінімальної пенсії за віком.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною третьою ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 вказаного Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв’язку із збільшенням величини вартості споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Як вбачається з довідки про нарахування і виплату пенсій позивачу відповідач нараховував та виплачував позивачу пенсії згідно з  Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статті 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.96, постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.96 N 342, від 26.07.96 N 831, від 03.01.2002 N 1, якими мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500000 крб., з 1 серпня 1996р. її розмір був збільшений в 1,108 раз і склав (після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні) 16,62 грн., з січня 2002 року розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додаткових пенсій, передбачених вказаним Законом, здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19 гривень 91 копійка, а з 01 січня 2006 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005р. розмір пенсії підвищений у 3,5 рази.

З 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За нормами даного Закону перерахунку підлягали всі пенсії, які були призначені до набрання чинності цим законом за матеріалами пенсійної справи та наданими до Пенсійного фонду документами. Відповідно до ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, що становило 74,54 грн. В зв’язку з внесенням змін до цього Закону з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону.

Ст.268 ЦК України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Відповідно ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»ядерна шкода –втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення. Ст. 76 цього Закону визначено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.

Ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

П.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст.183-2, абз.9 ч.1 ст.256 КАС України відповідач повинен негайно виконати постанову, прийняту в порядку скороченого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 46, 64 Конституції України, ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 268 ЦК України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області по відмові в перерахунку основної та додаткової пенсій по інвалідності ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.01.2006р. по 08.02.2006р. в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та з 09.02.2006р. на період, протягом якого позивач має право на отримання пенсії, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.01.2004р. по 08.02.2006р. в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та з 09.02.2006р. на період, протягом якого позивач має право на отримання пенсії, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести виплату різниці між перерахованими та раніше виплаченими пенсіями.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя           Ю. В. Сидоренко