П О С Т А Н О В А                        А.с. № 2-а-545/11

іменем України

11 лютого 2011 року                                    Суддя  Обухівського районного суду Київської області Гайдученко В.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області про зобов»язання здійснити перерахування та виплату пенсії ,-

В с т а н о в и в:   

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Обухівському районі в якому просить зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату призначеної основної і додаткової  йому пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 1-шої категорії та має  інвалідність  2 групи щодо якої встановлено зв»язок з  Чорнобильською катастрофою, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим  по ІІ групі інвалідності восьми мінімальних пенсій за віком. Ст. 50 цього Закону встановлено, що особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю інвалідам другої групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Оскільки призначена йому пенсія не відповідала вказаним розмірам він звернувся до відповідача щодо відповідного визначення та проведення перерахунку зазначених пенсій. Однак отримав відмову. Просить зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної  йому пенсії по інвалідності в розмірі не менше восьми мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії 75%  мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року.

Ухвалою суду від 28.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2008 року по 25 липня 2010 року відповідно до ст.100 КАС України залишено без розгляду, цією ж ухвалою відкрито скорочене провадження у справі за період з 26 липня 2010 року.   

На підставі ст. 182-3 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.     

Відповідач  не подав заперечення проти позову в установлений ч.3 ст. 183-2 КАСУ строк .

Згідно ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.    

Згідно ст.ст. 122 ч. 4, 128 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.     

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за якими відкрите скорочене провадження підлягають задоволенню з наступних підстав:       

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.         

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».     

Позивача ОСОБА_1 віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 1998 року Київською облдержадміністрацією. Позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Обухівському районі призначена та виплачується пенсія за по інвалідності.

Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.        

Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чинної з 22.05.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по IІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.        

За таких обставин є правильним та таким, що відповідає Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.        

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.        

Механізм обчислення вказаних пенсій передбачений постановою КМ України від 30.05.1997 року № 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною і положення постанови стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".    

КМ України 27.12.2005 року прийнята постанова № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 01.01.2006 року і якою передбачено підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від Чорнобильської катастрофи і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 вказаного Закону.    

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.ст. 50, 54 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України.    

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон було доповнено ст. 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.    

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач і на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки вони істотно звужують обсяг встановлених законом прав.        

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чинної з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  Дана норма є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.        

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.     Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.        

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    .    .    

 У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом.   

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено  іншого,  крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.           

Відповідно до  п. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.          Визначення прожиткового мінімуму,  закладеної правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, а також Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно ст..1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Враховуючи викладене, слід зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплаченої доплати до пенсії за період з 26 липня  2010 року.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.19997 року №523.Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону №796, Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року    № 530  та від 16.07.2008 року № 654, всупереч положень ст.. ст..50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Положення Закону України від 28.12.207 року № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст. ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зменшено розмір державної та додаткової пенсії, рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, отже при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу застосовувати необхідно розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України  на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Право позивача на отримання пенсії відповідно до вимог ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.  

Таким чином відповідно до ст..11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять .

Тому, суд приходить до висновку, що діі відповідача слід визнати неправомірними, щодо незаконної відмови позивачеві у перерахунку та виплаті пенсії та зобов»язати провести перерахунок призначених позивачу  основної і додаткової пенсії. в визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірі,  за період  з 26 липня 2010 року.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.   

На підставі ст.8,16, 19,22,25,50,64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2,6,9  11,17, 19, 87, 94, 158- 160, 161-163, 167, 256 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати дії   Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст.. ст.. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54  Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком та  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з 26 липня  2011 року з врахуванням виплачених сум.

Постанова підлягає негайному виконанню.   

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя           В. Д. Гайдученко