ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.02.11Справа №2а-71/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по рішенню № 641 від 21.07.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 590,70 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав рішення Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя № 641 від 21.07.2010, а саме не сплатив нараховані фінансову санкцію та пеню у розмірі 590,70 грн.
Ухвалами суду від 14.01.2011 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 01.02.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи було відкладено на 14.02.2011.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 11.02.2011 від нього надійшла телефонограма, просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлен належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі- Закон України № 1058-ІV), п.п 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 під № 64/8663 (далі- Інструкція) платниками страхових внесків є "підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону..."
ОСОБА_1 28.03.2006 зареєстрован як фізична особа-підприємець Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя (а.с. 14).
Відповідач також зареєстрован в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 11.12 розділу 11 Інструкції, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники, зазначені в підпункті 2.1.3, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) пункту 2.1 цієї Інструкції, подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Згідно з п.п. 5.3.2 п. 5.3 розділу 5 Інструкції, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-ІV, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов`язан був самостійно сплатити нараховані суми внесків, які вказані в поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік у розмірі 35,53 грн. до 01.04.2008 та за 2008 рік у розмірі 1462,19 грн. до 01.04.2008.
Однак, відповідач перерахував страхові внески за 2007 рік з затримкою на 50 календарних днів, за 2008 рік з затримкою на 271 дня.
Відповідно до положень пункту 4.7 Інструкції, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.13 - 2.2.16 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 32,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року.
Як вбачається з розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем у вересні 2006 року були нараховані внески у сумі 100,66 грн. та у листопаді - 49,25 грн. Також з розрахунку суми страхових внесків за 2008 рік вбачається, що ОСОБА_1 у липні, серпні та вересні нарахував страхові внески у сумі 166,67 грн., у жовтні та листопаді - 46,78 грн., а у грудні - 46,49 грн.
Працівниками Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя були складені акти від 09.10.2009 нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік у розмірі 96,54 грн. та за 2008 рік у розмірі 446,18 грн. (а.с. 12 - 13).
ОСОБА_1 зобов`язан був самостійно сплатити нараховані суми доплати страхових внесків за 2006 рік у розмірі 96,54 грн. та за 2008 рік у розмірі 446,18 грн. в строк до 01.12.2009. Відповідач перерахував суму доплати до мінімальних страхових внесків за 2006, 2008 рік у розмірі 542,72 грн. з затримкою на 27 календарних днів.
Відповідно до п. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя 21.07.2010 було прийнято рішення № 641 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с. 7), відповідно до якого відповідач зобов`язан був в 10-денний строк з дня одержання вказаного рішення сплатити штраф у розмірі 183,55 грн. та пеню у розмірі 407,15., а всього - 590,70 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя 22.07.2010 на адресу відповідача було направлено рішення № 641 від 21.07.2010. Однак, воно було повернено з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачем до суду не надано доказів щодо сплати заборгованості у розмірі 590,70 грн., письмових пояснень та заперечень відповідно до ухвали суду від 14.01.2011 відповідачем також не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по рішенню № 641 від 21.07.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахуванні пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 590,70 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.02.2011 о 17-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись cт. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, кв. 56-58, ЄДРПОУ 22274991, р/р 256022 в СМВ № 4548 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 384027) заборгованість з фінансових санкцій та пені у розмірі 590,70 грн. (п'ятсот дев'яноста грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва