ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.02.11Справа №2а-406/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.01.2011
представника відповідача - Сбитової К.В., довіреність № 44-832 від 25.02.2011
представника 3-ої особи - Серба А.Ю., довіреність № 8-6-6/357 від 31.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4
до Прокуратури Балаклавського району м. Севастополя
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держкомзему у м. Севастополі
про визнання бездіяльності незаконною та визнання незаконним звернення
Обставини справи:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Балаклавського району м. Севастополя про визнання бездіяльності щодо не проведення перевірки незаконною та визнання незаконним звернення до Балаклавського районного суду м. Севастополя з позовом до ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки на підставі постанови «про притягнення до адміністративної відповідальності» № 000198 від 30.06.2010».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова № 000198 від 30.06.2010 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності визнана незаконною та скасована; перевірка прокуратурою Балаклавського району м. Севастополя не проводилась; земельна ділянка, про повернення якої прокурором заявлено позов до Балаклавського районного суду м. Севастополя знаходиться в користуванні юридичної особи, а тому фактично позов заявлено не в інтересах держави, а в інтересах юридичної особи.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.01.2011 відкрито провадження у адміністративній справі, до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Держкомзему у м. Севастополі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалась перерва.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Представник 3-ої особи проти задоволення позовних вимог також заперечував.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян та держави в суді у передбачених законом випадках.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі –Закон) діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до Пункту 6 частини другої статті 20 Закону при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 36-1 Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів
громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва, зокрема, є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
З наведених норм Закону вбачається, що прокурор має право звернутися до суду з позовом до фізичної особи в інтересах держави, а також в інтересах юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
У судовому засіданні встановлено, що 25.08.2010 за вих. № 1557 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі на адресу прокурора Балаклавського району було направлено матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_4 для вирішення питання про звернення до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди. З вказаних матеріалів вбачаться, що постановою Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі від 30.06.2010 № 000198 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 53-1 КУпАП – самовільне зайняття земельної ділянки - та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Вказані матеріали стали підставою для звернення прокурора Балаклавського району м. Севастополя 01.01.2010 за вих. 4253вих.-10 до Балаклавського районного суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Балаклавської районної ради у м. Севастополі, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі до ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що при вивченні матеріалів перевірки, проведеною Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі на предмет дотримання ОСОБА_4 земельного законодавства України та при звернені до Балаклавського районного суду з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки прокурор Балаклавського району діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Щодо доводів представника позивача, що постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності від 30.06.2010 № 000198 була скасована, а тому звернення прокурора до суду є незаконним судом вони не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки по-перше, вказана постанова було скасована вже після звернення прокурора до Балаклавського районного суду м. Севастополя, а по-друге, вказані доводи мають бути предметом дослідження Балаклавським районним судом м. Севастополя при розгляді цивільної справи за позовом прокурора, оскільки фактично вони є запереченнями на зазначений позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09.03.2011 о 17-30 годин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва