ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.02.11Справа №2а-265/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
представника позивача - Балдига Т.І., довіреність № 09/08 від 10.01.2009
представника відповідача - Звягіної Л.В., довіреність № 14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горсей"
про стягнення штрафу,
Обставини справи:
Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсей» про стягнення штрафу у сумі 3628,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Розпорядженням голови Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 677-р від 18.11.2009 на ТОВ «Горсей» було заброньовано одне робоче місце для категорії громадян, які мають дітей віком до шести років. Згідно з актом № 92 А від 04.06.2010 про бронювання робочих місць для соціально незахищених громадян ТОВ «Горсей» підтвердило бронювання одного робочого місця та 25.10.2010 відповідачем до центру зайнятості було надано звіт по формі № 3-ПН., який містить дані про вакансії оператора лінії в виробництві харчової продукції. Однак безробітній ОСОБА_3, направленій на працевлаштування Севастопольським міським центром зайнятості в рахунок 5 % квоти відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні, чим допущено порушення вимог ст.5 Закону України «Про зайнятість населення». За вказане порушення Севастопольським міським центром зайнятості до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 3628,00 грн., які останнім не сплачені.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.01.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, однак пояснила, що у позові помилково зазначено, що відповідачем 25.10.2010 подавався звіт по формі 3-ПН, оскільки фактично звіт відповідачем подано не було. Наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що безробітній ОСОБА_3 було відмовлено у працевлаштуванні у зв’язку зі змінами у штатному розписі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріал справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» вiд 01.03.1991 № 803-XII (далі - Закон № 803-XII) держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі жінкам, які мають дітей віком до шести років.
Для працевлаштування зазначених у пункті 1 цієї статті категорій громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку) місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту робочих місць для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 відсотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.
У разі відмови у прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у пункті 1 цієї статті (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Одержані кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ та організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.
Розпорядженням голови Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 18.11.2009 № 677-р «Про бронювання робочих місць для працевлаштування громадян, що мають потребу у соціальному захисті на 2010 рік» на ТОВ «Горсей» заброньовано одне робоче місце для працевлаштування жінки, що має дитину віком до 6 років.
Згідно з актом № 92А від 04.06.2010 про бронювання робочих місць для соціально незахищених громадян відповідачем було підтверджено про бронювання одного робочого місця – оператора виробництва напоїв для жінки, що має дитину віком до 6 років.
11.11.2010 Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості була проведена перевірка ТОВ «Горсей» на предмет додержання законодавства про зайнятість населення за результатами якої складено акт № 198 від 11.11.2010.
З акту перевірки вбачається, Севастопольським міським центром зайнятості було видано направлення на працевлаштування в ТОВ «Гросей» в рахунок 5 % квоти безробітній ОСОБА_3, однак керівником ТОВ «Горсей» безробітній було відмовлено у працевлаштуванні з відміткою про відмову в прийомі на роботу.
За порушення вимог статті 5 Закону № 803-XII Приписом до акту перевірки від 11.11.2010 до ТОВ «Горсей» було застосовано штраф в розмірі 3628,00 грн. з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат, який позивач просить стягнути з ТОВ «Горсей» на його користь.
Однак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що з часу винесення Ленінською районною державною адміністрацією розпорядження, яким в ТОВ «Горсей» заброньоване одне робоче місце, у штатному розписі відповідача відбулися зміни. Так, згідно з штатним розписом на 01.07.2010 чисельність працівників в ТОВ «Горсей» склала 15,75 одиниць. Крім того наказом № 11 від 27.10.2010 було скорочено штатну одиницю вантажника, оператора виробничих напоїв і оператора видувного напівавтомата.
Зміни до штатного розпису було затверджено протоколом загальних зборів ТОВ «Горсей» від 28.10.10 та 01.11.2010 керівником ТОВ «Горсей» було затверджено новий штатний розпис в кількості 12,75 одиниць.
Зазначена обставини також знайшла своє підтвердження в акті перевірки від 11.11.2010 року та позивачу на час винесення припису було відомо, що чисельність посад в ТОВ «Горсей» менш ніж 20 одиниць.
Згідно з положеннями частини 2 статті 5 Закону № 803-XII у разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій.
У судовому засіданні встановлено, що на час видачі направлення на працевлаштування в рахунок 5 % квоти безробітній ОСОБА_3 на ТОВ «Горсей» чисельність працюючих згідно з штатним розписом була менш ніж 20 одиниць, та відповідно підстави для встановлення квоти на ТОВ «Горсей» були відсутні.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку що приписом до акту перевірки № 198 від 11.11.2010 до ТОВ «Горсей» штрафні санкції у розмірі 3628,00 грн. було застосовано не обґрунтовано, а тому підстави для стягнення вказаної суми з відповідача відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.02.2011 о 17-45 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва