Справа № 419/2634/21

Провадження № 2/419/102/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року                        смт Новоайдар Луганської області

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Шапки О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Щастинська теплова енергетична компанія» про скасування необґрунтованого нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до КП «Щастинська теплова енергетична компанія» про скасування необґрунтованого нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він є власником трикімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , що була придбана на підставі договору купівлі-продажу квартири серії BEX № 667523, посвідченого 07 вересня 2007 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Тіхоновою Л.В. та договір зареєстровано в реєстрі за № 2463. Право власності на квартиру зареєстроване за позивачем 12.09.2007 року в Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Луганськ, реєстраційний номер 19696153, книга № 27, номер запису 724/23.

Позивач вселився в зазначену квартиру та 31.10.2008 року зареєстрував за зазначеною адресою своє місце проживання, після чого уклав зі всіма обслуговуючими організаціями договори на надання житлово-комунальних послуг.

Зокрема, після вселення позивачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з КП "Щастинська теплова енергетична компанія".

В вересні 2011 року позивач вирішив встановити індивідуальне опалення квартири та 22.09.2011 року звернувся з письмовою заявою до КП "Щастинська теплова енергетична компанія" з проханням зняти з обліку вищевказану квартиру та не нараховувати плату за послуги централізованого теплопостачання, але отримав письмову відмову, так як необхідно було отримати пакет документів, в тому числі і розроблений проект від КП "Жилбудсервісу".

Після цього позивач звернувся з письмовою заявою до КП "Жилбудсервіс" та повідомив про відключення центрального отоплення.

17.09.2011 року позивач провів роботи по відключенню від системи централізованого опалення, шляхом відрізання труб, що йдуть по квартирі, що було засвідчено в розписці.

Надалі позивач встановив в квартирі електричні конвектори і таким чином ними отоплюється квартира до теперішнього часу.

Таким чином, з 17.09.2011 року до теперішнього часу позивач не користувався центральним отепленням та послугами КП ''Щастинська теплова енергетична компанія", однак рахунки за послуги з постачання теплової енергії надходили за місцем його проживання, однак він їх не сплачував, так як даними послугами не користувався.

Позивач зазначає, що він неодноразово в письмовій та усній формі звертався до комунального підприємства з проханням не нараховувати йому даний вид комунальних послуг, оскільки він ними не користується.

Надалі позивачу стало відомо, що 16.07.2018 року Новоайдарським районним судом Луганської області в справі № 419/1841/18 було видано судовий наказ про стягнення з нього на користь КП ''Щастинська теплова енергетична компанія" суми заборгованості за комунальні послуги у розмірі 29187,21 грн. Даний судовий наказ було скасовано за заявою позивача 13.08.2021 року.

В липні 2021 року позивачу стало відомо про наявність заборгованості перед КП "Щастинська теплова енергетична компанія" по абонентському особовому номеру НОМЕР_1 , яка станом на травень 2021 року становить 48238,07 грн. При цьому позивач вказує, що жодного договору на нарахування послуг та відповідної ціни з підприємством не підписував, а тому вказану суму заборгованості не визнає. До вказаного підприємства позивач неодноразово звертався в письмовій та усній формі з проханням не нараховувати даний вид комунальних послуг, оскільки він ними не користується, а також показував розписку про відключення, однак жодної відповіді позивач не отримував. Вважає, що в даному випадку між сторонами формально відсутні договірні відносини, оскільки відповідний договір не укладався.

У зв`язку з наведеним, позивач просив суд визнати необґрунтованою нараховану заборгованість за житлово-комунальні послуги КП "Щастинська теплова енергетична компанія" щодо ОСОБА_1  за послуги з постачання теплової енергії на квартиру  АДРЕСА_1 (особ. pax. №003807023) в сумі 48238,07 гривень, та скасувати необґрунтовано нараховану заборгованість за житлово-комунальні послуги КП "Щастинська теплова енергетична компанія" з ОСОБА_1  за послуги з постачання теплової енергії квартири АДРЕСА_1 , (особ. pax. №003807023), що виникла за весь період часу до 01 листопада 2021 року в сумі 48238,07 гривень.

Також 28.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач є власником наведеної квартири, укладав з відповідачем договір про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води від 04.08.2011 року, однак сплачував комунальні послуги не в повному обсязі, а також надано копію договору про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води від 04.08.2011 року, укладеного між сторонами.

07.02.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що договір про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води від 04.08.2011 року він не підписував, підпис у договорі підроблений, тому не може визначатися таким, що складений в установленому законом порядку. Зазначає, що з 17.09.2011 року не користувався центральним опаленням та послугами КП "Щастинська теплова енергетична компанія", рахунки не сплачував, оскільки послугами не користувався, про що неодноразово повідомляв відповідача, у зв`язку з чим, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просив позов задовольнити, справу розглянути без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, повідомлений у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами письмові обґрунтування та письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить копія договору купівлі- продажу квартири від 07.09.2007 року (а.с.13-14), копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15896316 від 12.09.2007 року (а.с.15) та копія витягу з Державного реєстру правочинів №4572618 від 07.09.2007 року (а.с.16).

З копії паспорту позивача вбачається, що з 31.10.2008 року його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Водночас, згідно копії довідки від 01.12.2016 року №319 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.17).

Відповідачем надсилалося на адресу позивача попередження про наявність заборгованості станом на травень 2021 року перед КП «ЩТЕК» у розмірі 48238,07 грн (а.с.18).

Також про наявність заборгованості свідчать копії повідомлення про плату за послуги з постачання теплової енергії січень-серпень 2021 року (а.с.19-22).

Згідно копії розписки, доданої до позовної заяви, ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , відключився від системи централізованого опалення 17.09.2011 року (а.с.24).

Листом №37 від 22.09.2011 року представником КП «ЩТЕК» було роз`яснено ОСОБА_1 порядок відключення споживачів від мережі централізованого опалення, наголошено на забороні самовільного відключення від мережі централізованого опалення (а.с.23).

З копії договору, надано відповідачем, вбачається, що 04.08.2011 року між КП «Щастинська теплова енергетична компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Згідно п.1 вказаного договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, підігріву холодної води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення.

Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, який був чинний до 17.09.2019 року, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань.

Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 вищезгаданого Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи.

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акту сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Судом встановлено, що позивач не виконав вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 до вчинення дій щодо відключення.

Тобто, відключення квартири позивача від мереж центрального опалення здійснено самовільно та не дотримано вимог щодо складання та затвердження акту про відключення його квартири від мереж централізованого опалення, закріплених у пунктах 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Оскільки позивач самовільно відключив свою квартиру та не вирішив у передбаченому чинним законодавством порядку питання про надання дозволів на таке відключення, відсутні підстави для скасування нарахувань за теплову енергію.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-295цс15 від 20 квітня 2016 року, у постанові № 6-582цс15 від 18 листопада 2015 року, що також відповідає постанові Верховного Суду у справі № 915/89/16 від 02 березня 2018 року, тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги центрального теплопостачання.

Доводи позивача у відповіді на відзив про те, що ним не було підписано договір від 04.08.2011 року, суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідних доказів на підтвердження цього суду не надано, також позивачем клопотання про призначення відповідної судової почеркознавчої експертизи не заявлялось.

Таким чином, самовільне відключення квартири від мережі центрального теплопостачання, не є підставою для визнання нарахованої заборгованості необґрунтованою та скасування нарахувань за теплову енергію, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,141,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Щастинська теплова енергетична компанія» про скасування необґрунтованого нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.02.2022.

Суддя                                                                Ю.О.        Глазкова