Справа № 243/5189/17

Провадження № 1-кп/243/76/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017050000000057 від 16 лютого 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_3 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч.4 ст. 187 ч.4 ст. 189 КК України

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор                             ОСОБА_6 ,

захисники ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

обвинувачені                ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_4

потерпілий ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 ч. 4 ст. 189 КК України.

На адресу суду від прокурора ОСОБА_6 надійшлоклопотання, в якому він просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому у випадку не продовження чи зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який та такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та перебуваючи поза межами установи виконання покарань, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 та свідків в даному кримінальному провадженні, а саме спробувати схилити їх до зміни своїх показань. Також,стороною обвинувачення стверджується, що ОСОБА_3 ніде не працює, немає стабільного джерела доходів, його протиправні дії носили тривалий характер та були припинені співробітниками правоохоронного органу у зв`язку з затриманням, наявний також ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення. Прокурор зазначає, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину поєднаного з насиллям, перебував під адміністративним наглядом. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів на території м. Слов`янська, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, непов`язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків. Вважає, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого  ОСОБА_3  - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .. Надав клопотання про зміну запобіжного західу відносно ОСОБА_3  з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_3 в разі зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт буде мешкати разом зі своєю матір`ю, за адресою: АДРЕСА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підримав клопотання свого захисника - адвоката ОСОБА_7 , просив його задовольнити. В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував стосовно клопотання прокурора, щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , просив задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора стосовно продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , підримав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Потерпілий в судове засідання не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Заслухавши думки та позиції прокурора, обвинувачених та їх захисників, при вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, судом встановлені такі обставини та відповідні ним докази.

Станом на теперішній час у Слов`янському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187  ч. 4 ст. 189 КК України.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об`єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 ч. 4 ст. 189 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений судом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження. Пунктом 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, а також до п. 6.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передадано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

В зв`язку з відсутністю головуючого судді по справі - ОСОБА_11 вказане клопотання прокурора розглядається іншим суддею зі складу колегії суддів - суддею ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов`язків, оскількиз огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, відсутність стабільного джерела доходів, відсутність соціальних зв`язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, ризик вчинення ним нового кримінального провадження та ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності. Крім того, станом на сьогодні даних про те, що обвинувачений має хронічне захворювання, яке позбавляє можливості перебування ОСОБА_3 в умовах слідчого ізолятора суду не надано.

Аналізуючи доводи обвинуваченого та його захисника, суд зауважує, що особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. Суд погоджується з доводами обвинуваченого та його захисника в тій частині, що ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого з часом зменшуються, однак зазначає, що встановлені судом ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та підстави їх наявності станом на момент розгляду клопотання не стали настільки меншими, щоб суд міг встановити достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для виконання завдань кримінального провадження.

Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту, оскільки, враховуючи тяжкість обвинувачення, відсутність міцних соціальних зв`язків, застосування цілодобового домашнього арешту не зможуть запобігти ризику ухилення від суду.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає такими, що не ґрунтуються на об`єктивних обставинах у справі.

Суд вважає обґрунтованим твердження прокурора про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на недопитаних свідків та потерпілого, оскільки на теперішній час за клопотанням обвинувачених та їх захисників судовий розгляд даного кримінального провадження розпочато з початку, а тому є необхідність у допиті свідків та потерпілого, отже приймаючи до уваги ймовірне намагання обвинуваченого у випадку зміни запобіжного заходу вчинити дії направлені на примусову зміну пояснень потерпілого та свідків, суд, вважає, що на сьогоднішній день продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, суд не ігнорує та приймає до уваги та відома позиції, думки та доводи, як самого обвинуваченого так і його захисника, як сторони захисту на користь обвинуваченого, крім того аналізує та надає оцінку доводам та обґрунтуванням всіх обвинувачених загалом та зазначає, що у даному кримінальному провадженні, як в контексті пред`явленого обсягу обвинувачення, характеру та тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, так і наявності суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні не перевищують інтересу у даній кримінальній справі, який по - перше з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, їх тривалості та тяжкості є наявними в даній справі та виправдовує, як виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями, а по – друге полягає у повному, всебічному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не відпали та продовжують існувати.

Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження як з приводу заявленого клопотання прокурора так і клопотання захисника обвинуваченого, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим злочину особливої тяжкості, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та свідчили б, що стан здоров`я обвинуваченого виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_3 у разі зміни запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою може переховуватись від суду задля уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для обвинуваченого меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання його винним, суд вважає доведеним, що на теперішній час ризики, відповідно до яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, у зв`язку з чим відносно нього є підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином суд приходить до переконання, що у випадку зміни запобіжного заходу обвинуваченому, можливий як незаконний вплив обвинуваченого на потерпілого ОСОБА_10 та свідків у даному кримінальному провадженні, так і вірогідність уникнення покарання, шляхом переховування від суду – що в свою чергу може мати негативні наслідки, як для інтересів суспільства так і для відправлення судочинства по даній кримінальній справі в контексті всебічності, обґрунтованості та законності ухваленого кінцевого рішення.

Суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим суд вважає доцільним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Суд, з огляду на норми чинного кримінального процесуального законодавства, також розглянув й всі альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, які зазначені в ст. 176 КПК України, в тому числі і особисте зобов`язання, і домашній арешт з носінням електронного засобу контроля, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні було доведено, з посиланням на об`єктивні обставини справи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом приймається до уваги, що ОСОБА_3 утримується під вартою з 02.03.2017 року, однак в данному випадку, з огляду на практику Європейського суду, враховуючи тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , спосіб їх можливого вчинення останнім та суспільний інтерес, обмеження права обвинуваченого на свободу є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти ризику переховування обвинуваченого, впливу на потерпілого, свідків, інших учасників кримінального провадження, забезпечення належного виконання їм своїх процесуальних обов`язків.

У світлі положень ст. 28 КПК України, з урахуванням специфіки інкримінованих обвинуваченому злочинів, дане кримінальне провадження є в очевидь складним. Відповідно, суд не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого під вартою.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Окрім того, суд наголошує, що з встановлених судом обставин вбачається, що лише такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків у повній мірі. За наведених обставин клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити, а клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який залишити без задоволення.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави обвинуваченому не визначається у зв`язку із вчиненням обвинуваченим ОСОБА_3 злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 197-199, 331, 376, пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартоюОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 днів, з 10 лютого по 10 квітня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з момента її проголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 

Повний текст ухвали буде проголошений 11 лютого 2022 року, о 08 год. 05 хв..

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1