ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 11/172

За позовом державної податкової інспекції у м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

про стягнення  податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 11821,73 грн.

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача -Корній О.М. -гол. держ. інспектор

Від відповідача -ОСОБА_1 -приватний підприємець

В засіданні приймав участь  прокурор відділу облпрокуратури Швець О.А.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

СУТЬ СПОРУ:  Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась з позовною заявою до  приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення  податкового боргу в сумі 11821,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і платником податків, зборів і обов'язкових платежів. Згідно п.5.3.1  ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) платників податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Відповідно до проведеної перевірки за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 43,40 грн. та заборгованість по податку на додану вартість в сумі 11778,33 грн.

Вказаний податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому, у відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ борг підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 14.08.2006 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.09.2006 р. за участю представників сторін.

Відповідач пояснення на позов не надав. В судовому засіданні  відповідач свій борг визнає, посилаючись при цьому на те, що в зв'язку з скрутним фінансовим становищем не зміг вчасно та в повному обсязі  сплатити всі податки.

Оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

   Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня податкової декларації, або розраховується контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону. Відповідно ж до пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

22.12.2003 року позивач направив відповідачу першу податкову вимогу № НОМЕР_1 на суму податкового боргу - 11821,73 грн., а 24.01.2006 року другу податкову вимогу № НОМЕР_2 на цю ж суму.

Вказаний податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому враховуючи приписи даної норми права, у відповідача існує узгоджене податкове зобов'язання в сумі 11821,73 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим з відповідача стягується 11821,73 грн.. в тому числі заборгованість по єдиному  податку в сумі 43,40 грн. та 11778, 33 грн. по податку на додану вартість.

На підставі викладеного та керуючись п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 71,86,94,157,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Стягнути  з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_3) у дохід бюджету, в особі державної податкової інспекції у м.Чернівці, вул. Червоноармійська,200-а, (Інд.код 21432838, р/р 040161400712 в обласному відділені НБУ) за рахунок активів 43,40 грн.  боргу по єдиному  податку та 11778, 33 грн. по податку на додану вартість.

3.          Стягнути  з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 118,21 грн.

4.          Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5.          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик