Справа № 2-32/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

02 березня 2011 року                                                                                                м. П’ятихатки

П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді     Резніченка М.С.,

              за участю секретаря

              судового засідання         Гук С.Р.,

              представника позивача  Пак П.В.,

              представника відповідача і третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_4, третя особа –Приватне сільськогосподарське підприємство «Заготзерно»про стягнення заборгованості за Рамковою угодою та договорами траншу,

в с т а н о в и в:

          ПАТ «ПроКредит Банк» (далі –Банк) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 1501.22017/FW1501.176 від 22.01.2010 р. (ладі –Договір-1), Кредитним договором № 1501.22017/FW1501.176-ДТ2 (далі –Договір-2) від 05.02.2010 р., укладених на підставі Рамкової угоди № FW1501.176 від 22.01.2010 р. (далі –Рамкова угода) та на підставі договору поруки від 22.01.2010 р. № 102153-ДП1 у розмірі 13190597,97 гривень, а також понесені судові витрати, обгрунтовуючи позов тим, що 22.01.2010 р. між Банком і ПСП «Заготзерно»було укладено Рамкову угоду, відповідно до якої Банк мав право в рамках цієї угоди на підставі кредитних договорів (договорів у формі траншу), які є її невід’ємною частиною, у майбутньому надавати позичальнику кредитні кошти у гривні, доларах США або Євро не більше 3000000,00 доларів США в межах терміну 180 місяців з моменту підписання цієї угоди і 22.01.2010 р. Банк і ПСП «Заготзерно»уклали Договір-1, а Позичальник шляхом зарахування коштів на рахунок № 26001210102546 в АТ «ПроКредит Банк»отримав 4000000,00 грн. кредитних коштів з процентною ставкою 29 % річних строком на 12 місяців, де комісія за видачу кредиту склала 1,0 %. Виконуючи умови вказаного кредитного договору Банк надав ПСП «Заготзерно»кредитні кошти. Крім того, на підставі та в межах Рамкової угоди Банк і ПСП «Заготзерно»уклали Договір-2, згідно якого ПСП «Заготзерно»отримало кредит у сумі 3968000,00 грн. з процентною ставкою 29 % річних на строк 12 місяців, комісія за видачу кредиту склала 1,0%. Кошти також були зараховані на той же рахунок, чим Банк виконав умови у повному обсязі.

          Відповідно до п.п. 7.1 і 7.2 Рамкової угоди погашення зобов’язань позичальником здійснюється у строк, порядку, черговості та у розмірі, встановлених цією угодою та Кредитними договорами шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок (рах. № 26001210102546 в АТ «ПроКредит Банк»). Грошові зобов’язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у повному розмірі цих зобов’язань та у встановленій черговості.

Згідно п. 4 Банк ПСП взяло на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з графіком повернення кредиту і сплати відсотків у черговості, що встановлена п.п. 7.7 Рамкової угоди, а саме: 1) витрати Кредитора, пов’язані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за неправомірне користування капіталом; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобов’язання.

Відповідно до п.п. 4.4 Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту позивальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним Договором процентам за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360»від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості по дату повного її погашення включно. Кредитними договорами передбачено ставку за користування кредитними коштами у розмірі 29% річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочки (користування кредитними коштами).

Згідно п. 10.4 Рамкової угоди нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

ПСП «Заготзерно»порушило умови Рамкової угоди, укладених на її підставі Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечивши своєчасне погашення кредиту, як передбачено Графіками погашення кредиту та процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Банком з тривалою затримкою у погашенні.

Станом на 12.11.2010 р.  загальна заборгованість за Кредитними договорами (капітал кредиту, відсотки за фактичне користування, а також штрафні санкції) за період з 22.04.2010 р. по 12.11.2010 р. становить: заборгованість по капіталу кредиту 7738286,13 грн., проценти за користування кредитом 525507,56 грн. і пеня за прострочення платежів 4926804,28 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань ПСП “Заготзерно»між Банком і відповідачем було укладено Договір поруки від 22.01.2010 р. № 102153-ДП1 (далі – Договір поруки), відповідно до п. 2.1 якого ОСОБА_4 взяв на себе на добровільних засадах  зобов’язання відповідати перед Банком по зобов’язаннях ПСП «Заготзерно»як солідарний боржник та в повному обсязі цих зобов’язань: в межах суми, еквівалентній 3000000,00 доларів США.

Банк неодноразово проводив заходи щодо позасудового врегулювання спору, однак ОСОБА_4 вимоги ігнорує, уникає спілкування і порушення умов договорів тривають.

          Представник позивача Пак П.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

          Відповідач ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, в судове засідання не з’явився, направив  за довіреністю від 10.12.2010 р. (а.с. 93) свого представника.

Третя особа –Приватне сільськогосподарське підприємство «Заготзерно»про час і місце розгляду справи повідомлене належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, в судове засідання направило свого представника за довіреністю від 15.02.2011 р. (а.с. 151).

Представник відповідача і третьої особи ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що Банк надає розрахунок заборгованості станом на 12.11.2010 р., однак не надав такого розрахунку з цієї дати по сьогодні, тим більше, що розрахунок зроблений Банком, що не є доказом несплати основним боржником ПСП «Заготзерно»суми заборгованості. Вимога про виконання зобов’язання за Договором поруки від 19.05.2010 р. складає суму боргу 8344678,22 грн., а ніяк не 13190597,97 грн.. Крім того, станом на день розгляду справи у суді грошові кошти у сумі 79680 грн. Банк ПСП «Заготзерно»не перерахував. Вважала, що розрахунок є необґрунтований та некоректний через використання Банком показника «кількість днів прострочки між датами зміни суми боргу».  Документів, які б підтверджували правомірність збільшення суми боргу Банк не надав. Розрахунок пені також є необґрунтованим,  оскільки  її нараховано у сукупності за 205 днів, також за період, відповідальність за який не передбачена Договором поруки. Просила відмовити у задоволенні позову та зменшити розмір пені до 1000000,00 грн., оскільки ОСОБА_4 не є основним боржником, а виступає поручителем, кредитні кошти не отримував, має на утриманні малолітню дитину.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 22 січня 2010 р. між Банком і ПСП «Заготзерно»було укладено Рамкову угоду (а.с. 6-8), відповідно до якої Банк мав право в рамках цієї угоди на підставі кредитних договорів (договорів у формі траншу), які є її невід’ємною частиною, у майбутньому надавати позичальнику кредитні кошти у гривні, доларах США або Євро не більше 3000000,00 доларів США в межах терміну 180 місяців з моменту підписання цієї угоди і 22.01.2010 р. Банк і ПСП «Заготзерно»уклали Договір-1 (а.с. 9), а Позичальник, шляхом зарахування коштів на рахунок № 26001210102546 в АТ «ПроКредит Банк», отримав 4000000,00 грн. кредитних коштів з процентною ставкою 29 % річних строком на 12 місяців, де комісія за видачу кредиту склала 1,0 %. Виконуючи умови вказаного кредитного договору Банк надав ПСП «Заготзерно»кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи, меморіальними ордерами (а.с. 14, 16). Крім того, на підставі та в межах Рамкової угоди Банк і ПСП «Заготзерно»уклали Договір-2 (а.с. 11), згідно якого ПСП «Заготзерно»отримало кредит у сумі 3968000,00 грн. з процентною ставкою 29 % річних на строк 12 місяців, комісія за видачу кредиту склала 1,0%. Кошти також були зараховані на той же рахунок, чим Банк виконав зобов’язання у повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами, матеріалами справи, не оспорюється відповідачем у запереченні на позов та у судовому засіданні (а.с. 15, 17).

          Відповідно до п.п. 7.1 і 7.2 Рамкової угоди погашення зобов’язань позичальником здійснюється у строк, порядку, черговості та у розмірі, встановлених цією угодою та Кредитними договорами шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок (рах. № 26001210102546 в АТ «ПроКредит Банк»). Грошові зобов’язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у повному розмірі цих зобов’язань та у встановленій черговості.

Згідно з пунктами 4 Банк ПСП «Заготзерно»взяло на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з графіком повернення кредиту і сплати відсотків у черговості, що встановлена п.п. 7.7 Рамкової угоди, а саме: 1) витрати Кредитора, пов’язані з погашенням заборгованості; 2) неустойка; 3) проценти за неправомірне користування капіталом; 4) заборгованість по процентах за користування кредитом; 5) заборгованість по кредиту; 6) проценти за користування кредитом; 7) кредит; 8) інші грошові зобов’язання.

Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено строк (термін) виконання зобов’язання, а саме якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності з положеннями ст.. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.. 536 цього ж Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням розміру процентів, встановленого договором, від простроченої суми.

Відповідно до п.п. 4.4 Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту позивальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним Договором процентам за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360»від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості по дату повного її погашення включно.

Кредитними договорами передбачено ставку за користування кредитними коштами у розмірі 29% річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочки (користування кредитними коштами).

Згідно п. 10.2 Рамкової угоди при порушенні строків погашення кредитних зобов’язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожен день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

З п. 10.4 Рамкової угоди слідує, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

ПСП «Заготзерно»порушило умови Рамкової угоди, укладених на її підставі Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечивши своєчасне погашення кредиту, як передбачено Графіками погашення кредиту та процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Банком з тривалою затримкою у погашенні.

Беручи до уваги заборгованість за вказаними Банк направив ПСП «Заготзерно»і ОСОБА_4 повідомлення про заборгованість та вимогу про сплату боргу від 19.05.2010 р., вих.. №№ 1202, 1203 (а.с. 43, 44), які ними залишені без задоволення.

Станом на 12.11.2010 р. загальна заборгованість за Кредитними договорами (капітал кредиту, відсотки за фактичне користування, а також штрафні санкції) за період з 22.04.2010 р. по 12.11.2010 р. становить: заборгованість по капіталу кредиту 7738286,13 грн., проценти за користування кредитом 525507,56 грн. і пеня за прострочення платежів 4926804,28 грн..

В забезпечення виконання зобов’язань ПСП “Заготзерно»між Банком і відповідачем було укладено Договір поруки (а.с. 18-19), відповідно до п. 2.1 якого ОСОБА_4 на добровільних засадах  взяв на себе зобов’язання відповідати перед Банком по зобов’язаннях ПСП «Заготзерно»як солідарний боржник та в повному обсязі цих зобов’язань: в межах суми, еквівалентній 3000000,00 доларів США.

Відповідно до ст.. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ст.. 553 цього ж Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою і йдеться про те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Банк неодноразово вживав заходи щодо позасудового врегулювання спору, однак ОСОБА_4 вимогу залишив без розгляду і задоволення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ухвалою суду від 20 січня 2011 р. (а.с. 123-124) відповідно до вимог ст.. 151-153 ЦПК України на підставі неодноразових письмових клопотань позивача з метою забезпечення позову накладено арешт  на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_4, яку відповідачем не оскаржено і яку слід залишити до виконання судового рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст.. 60 ЦПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов’язання по кредитному договору виконав повністю, а відповідач умови Договору не виконав, тому заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_4 як із солідарного боржника, оскільки він є Поручителем у зобов’язанні.

Заперечення представника відповідача на позов про те, що грошові кошти у розмірі 79680,00 грн. Банк не перерахував ПСП «Заготзерно», суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідачем позов не визнається, а згідно пп. 5 п. 5 Банк про надання траншу за видачу кредиту ПСП «Заготзерно»повинно сплатити Банку комісію у розмірі 1% від розміру кредиту. Виходячи з загальної суми кредиту за Банк про надання траншів у сумі 79680,00 грн. загальний розмір комісійних становить 79680,00 грн., який БЮанк за дорученням ПСП «Заготзерно»утримав із суми кредиту відповідно до п. 1.2 Рамкової угоди. Факт утримання позивачем із суми кредиту комісійних винагород у сумі 79680 грн. підтверджується меморіальними ордерами про списання комісійних від 22.01.2010 р. у сумі 40000,00 грн. (а.с. 16) та від 05.02.2010 р. у сумі 39680,00 грн. (а.с. 17). Клопотання в частині зменшення розміру пені, заявленого Банком, до 1000000,00 грн. суд також не може задовольнити, оскільки представник ОСОБА_3 не надала жодного документу, який би міг слугувати підставою для задоволення цього клопотання

Зважаючи на те, що спір доведено до суду з вини ПСП «Заготзерно»і ОСОБА_4, який на підставі Статуту підприємства фактично є його директором (а.с. 23-31), Банк просить стягнути з ОСОБА_4 як солідарного боржника на його користь вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

У відповідності до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сплачені 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з ОСОБА_4 як солідарного боржника на користь позивача (а.с. 1, 2).

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 599, 610, 611, 625, 1050 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,  

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як із солідарного боржника на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333, МФО 320984, тр./р 290930015 у АТ «ПроКредит Банк») 13190597 (тринадцять мільйонів сто дев’яносто тисяч п’ятсот дев’яносто сім) гривень 97 (дев’яносто сім) копійок заборгованості, а також сплачені 1700 (одна тисяча сімсот) гривень сплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П’ятихатський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 07 березня 2011 р.

Суддя: