КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
22.06.06 р. № 279/8-04/9-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
при секретарі судового засідання: Сувид О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Лобіков Д.В., дов. № 10/05-06 від 10.05.2006 р. –представник;
від відповідача: Таранчук Д.В., дов. б/н від 02.04.2004 р. –представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад»на рішення господарського суду Київської області від 17.02.2006 р.
у справі № 279/8-04/9-06 (суддя Євграфова Є.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад», м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна», с. Пореби, Броварський район
про стягнення 192 000 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трівлад»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення 192 000 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 15/130д від 11.06.2004 р. визнано недійсним договір продажу транспортного засобу від 31.03.2000 р., укладений між ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна»(продавець), правонаступником якого є відповідач, та ТОВ «Трівлад»(покупець). Відповідно до умов зазначено договору, зокрема п. 1.1., позивач в рахунок оплати вартості придбаного автомобіля перерахував на рахунок ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна»192 000 грн., а ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна»в свою чергу, згідно акту прийому-передачі майна від 21.04.2000 р. передав у власність позивача транспортний засіб. В зв’язку з цим, позивач з посиланням на ч. 1 ст. 216 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача 192 000 грн. в рахунок повернення зазначеної суми, оплаченої позивачем по недійсному договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.01.2005 р. позовні вимоги ТОВ «Трівлад»задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2005 р. рішення господарського суду Київської області від 11.01.2005 р. у справі № 279/8-04 скасовано, а матеріали справи направлено до господарського суду Київської області на новий розгляд.
В ході нового судового розгляду справи по суті позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, надав уточнення нормативно-правового обґрунтування позовних вимог у зв’язку з тим, що Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2005 року рішення господарського суду Запорізької області у справі № 15/130д від 11.06.2004 р. було скасовано. В уточненнях нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в ході розгляду справи № 40/34/35/12-03 за позовом ТОВ «Трівлад»до ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна», треті особи: 1. Північна регіональна митниця, 2. МРЕВ ДАІ-1 УМВС в Запорізькій області про визнання договору від 31.03.2000 року недійсним встановлено, що відповідачем згідно акту прийому-передачі майна від 21.04.2000 р., в порушення п. 1.1 договору продажу транспортного засобу від 31.03.2000 року, передано позивачу транспортний засіб 1994 року випуску замість транспортного засобу 1996 року випуску. За таких обставин, на думку позивача, відповідач умови договору щодо поставки товару не виконав, а отже позивач має право відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2006 р. у справі № 279/8-04/9-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач у справі –ТОВ «Трівлад»подав апеляційну скаргу № 23/06 від 10.05.2006 р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Київської області від 17.02.2006 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю і стягнути з відповідача на його користь 192 000 грн. Скаржник вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Відповідачем –ТОВ «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу № 445 від 22.06.2006 р., в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Трівлад» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між ТОВ «Трівлад»(покупець) та ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна»(продавець), правонаступником якого є відповідач у справі, 31.03.2000 р. укладено договір продажу транспортного засобу (далі в тексті –Договір).
Відповідно до умов даного Договору, продавець зобов’язався передати, а покупець прийняти та оплатити транспортний засіб МАЖОР R 385 марки «RENAULT», шасі № VF6RG04А1RЕР54440, двигун № 83МО155103, 1996 року випуску, загальною вартістю 192 000 грн.
На виконання умов договору позивач в рахунок оплати вартості автомобіля перерахував на рахунок ТОВ «С.Т.Р. Рено В.І. Україна»192 000 грн.
Згідно акту прийому-передачі майна від 21.04.2000 р. відповідач передав, а позивач прийняв транспортний засіб МАЖОР R 385 марки «RENAULT», шасі № VF6RG04А1RЕР54440, двигун № 83МО155103, 1996 року випуску, загальною вартістю 192000 грн. В зазначеному акті сторони погодили, що зауваження з приводу технічного стану транспортного засобу відсутні. ТОВ «Трівлад»отримало накладну від 21.04.2000 р. на тягач 1996 р.
Відповідно до чинного на той час ЦК УРСР (ст. 128) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Місцевим господарським судом при винесенні рішення, відповідно до ст. 35 ГПК України, враховано факти встановлені при розгляді справи № 15/130д (Постанова Вищого господарського суду України від 01.03.2005 р.) та справи № 40/34/35/12-03 (Постанова Вищого господарського суду України від 25.12.2003 р.).
Зокрема, що спірний автомобіль був ввезений на територію України 29.02.2000 р. та зареєстрований відповідачем у Броварській МРЕВ ДАІ ГУ МВС України з відміткою експерта про відсутність змін у ідентифікаційних номерах агрегатів.
31.08.2000 р. висновком експерта експертно-криміналістичного центру встановлено, що спірний тягач випущено у 1994 р.
При розгляді справи про визнання договору купівлі-продажу недійсним встановлено відсутність у відповідача намірів навмисно створити неправильне сприйняття предмету угоди, не доведена обставина, що відповідач знав про те, що відчужений автомобіль був не того року виробництва.
Договірні зобов’язання між позивачем та відповідачем вважаються виконаними станом на 21.04.2000 р.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Трівлад»є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Посилання скаржника на положення ч. 1 ст. 665 ЦК України та твердження, що він має право відмовитись від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів, оскільки відповідач умови договору щодо поставки товару не виконав, так як він отримав не передбачений договором товар, є помилковим.
Згідно ст. 234 ЦК УРСР, чинної на час укладення договору, покупець у разі продажу йому речі неналежної якості має право вимагати заміни речі, зменшення ціни, розірвання договору з відшкодуванням збитків.
Скаржник вказує, що ним не оспорюється якість проданого товару і спір стосується лише не виконання договірних зобов’язань відповідачем.
Проте, судова колегія зазначає, що позивач не виконання договірних зобов’язань відповідачем пов’язує лише з продажем транспортного засобу не 1996 року випуску, а 1994 року випуску, що відноситься саме до якісних показників проданого товару.
Крім того, ч. 1 ст. 665 ЦК України передбачено, що в разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Проте, продавець за договором від 31.03.2000 р. не відмовлявся передати покупцю (позивачу) проданий товар, а відповідно до акту прийому-передачі передав його ще 21.04.2000 р. І як встановлено при розгляді справи № 15/130д (постанова Вищого господарського суду України від 01.03.2005 р.) договірні зобов’язання між сторонами вважаються виконаними станом на 21.04.2000 р.
На підставі вище викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Київської області повно з’ясовані обставини справи та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Київської області від 17.02.2006 р. у справі № 279/8-04/9-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад»- без задоволення.
2. Матеріали справи № 279/8-04/9-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О