Копія:

Справа №2 «А»-159-2007 року

ПОСТАНОВА

І М'ЯМ    УКРАЇНИ

04 травня 2007 року                         Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді        Маринчука М.П.

при секретарі                                    Дехканбаєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань справу за позовом ОСОБА_1до в/ч А-1588. м. Умань про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення та компенсації за несвоєчасну виплату компенсації за продовольче забезпечення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся в суд із адміністративним позовом до в/ч А-1588, м. Умань про виплату йому грошової компенсації за неодержане ним продовольче забезпечення за період з 11.03.2000р. по 28.02.2007р. в сумі 35281 грн. 30 коп. та компенсації за несвоєчасну виплату цієї компенсації в сумі 17588 грн. 53 коп. Вказуючи, що він з листопада 2004р. і по теперішній час проходить у відповідача військову службу на посаді заступника командира військової частини А-1588 з гуманітарних питань.

Вказує, що відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно, продовольчі товари або по їх бажанню грошову компенсацію.

Посилається на те, що до березня 2000р. він забезпечувався продовольчим пайком за загальновійськовою нормою відповідно до діючого законодавства однак з березня 2000р. продовольчим пайком не забезпечується, так як Законом "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Вважає, що цим саме порушується його право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави оскільки ст. 22 Конституції України гарантує, що "... при ухваленні нових законів, або внесення зміни до діючих законів, не допускається зменшення змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказує, що відповідно до норм харчування військовослужбовців, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.02р., та розрахунків продовольчого забезпечення відповідач йому заборгував 35281 грн. 30 коп. та 17588 грн. 53 коп. як компенсацію за несвоєчасну виплату боргу за продовольче забезпечення.

У судовому засіданні ОСОБА_1. свій позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав і проти його задоволення не заперечує.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з 1984 року і по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України у різних військових частинах, а з листопада 2004р. у в/ч А-1588 на посаді заступника командира військової частини з гуманітарних питань.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. зі змінами і доповненнями встановлено продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такі норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р.     №     426     із     послідуючими     змінами     "Про     норми     харчування

2

військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації ".

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою КМУ від 29.03.2002р. № 426 установлено також, що військовослужбовці, які перебувають на кадровій військовій службі мають право на виплату компенсації встановленої вартості норм харчування та речового майна.

Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" № 1459-Ш від 17.02.2000р. із послідуючими змінами призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002р. визнано, що громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України, перебувають на службі в органах що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку потребують соціального захисту з боку держави. Зупинення статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік " пільг, компенсацій і гарантій для зазначених категорій громадян без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей. Так зазначається в рішенні.

Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, що положення частини п'ятої статті 17 Конституції України, якою покладаються на державу обов'язки щодо соціального захисту, поширюються і на службу в Збройних Силах України, а тому цим же рішенням статтю 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік " і підпункту 1 пункту 1 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

В судовому засіданні встановлено, що позивач продовольчого забезпечення чи компенсації за нього за період з березня 2000 року до лютого 2007 року не одержував чим був позбавлений такого права гарантованого Конституцією України та законами України.

Статтею 22 Конституції України закріплено, що звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Виходячи з наведеного суд вважає, що ОСОБА_1. має право на виплату йому грошової компенсації за неотримане ним продовольче забезпечення, що в перерахунку його вартості становить 35281 грн. 30 коп.

Законом України" Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІП від 19.10.2000 року, який набрав чинності з 1.01.2001 року встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати за період починаючи з дня набрання чинності цим законом.

Під доходами вказаний Закон визначає грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до змісту Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" продовольче та речове забезпечення військовослужбовців є соціальною гарантією захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та членів їх сімей, яку відповідно до ст.17 Конституції України, забезпечує держава.

Виходячи із змісту цього Закону продовольче та речове забезпечення військовослужбовців носить постійний характер, а в разі його відсутності, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 " Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації " проводяться компенсаційні виплати вартості норм харчування.

3

Зважаючи на те, що ОСОБА_1. не забезпечувався продовольством та не одержував замість нього грошову компенсацію то він має право на компенсацію за затримку виплати такої компенсації з моменту набрання чинності Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з 1.01.2001 року.

Тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 159-163 КАС України, Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України" Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ПІ від 19.10.2000 року, рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002р.,постановою КМУ від 29.03.2002р. № 426 Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації"", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути із військової частини А-1588, м. Умань Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_143854 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду про що може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення заяву про апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий (підпис) Копія вірна: Суддя: Секретар: