Справа № 2а-1420/11

                                                                   П О С Т А Н О В А

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                            17 лютого 2011 року                                                    

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі  головуючої –судді Агеєвої Є.О.,

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області про зобов'язання вчинити дії,                                                                    

                                                                      в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 просила, визнавши дії відповідача протиправними, зобов'язати  його провести перерахунок розміру щомісячного підвищення до пенсії, встановленого їй як дитині війни, за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2010 року і надалі, визначивши це підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка діяла у вказаному періоді, і виплатити їй різницю між перерахованою і отриманими нею сумами підвищення.

Адміністративний позов подано у строк, установлений законом, в частині вимог за період, починаючи з  01 серпня 2010 року.

В частині вимог за період з 01 січня 2006 року по  31 липня 2010 року включно позов подано поза межами вказаного строку, а тому в цій частині вимог позов залишений без розгляду.

Відповідач позов не визнав, заперечивши його тим, що проводив нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу правомірно.

Адміністративний позов в частині вимог нарахування та виплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі за період з 1 серпня 2010 року по  1 лютого 2011 року слід задовольнити.

Позивач має правовий статус дитини війни, встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», і отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка була чинною у періоді, починаючи з 1 серпня 2010 року по 1 лютого 2011 року (дня звернення до суду), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позивач у зазначеному періоді мала право на виплату  їй щомісячного підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

Однак, підвищення йому виплачувалося в меншому розмірі.

Наведені відповідачем підстави для такої виплати необґрунтовані.

Обов’язок призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, зокрема підвищення до неї, покладений на відповідача (пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 8-2).  

Розмір мінімальної пенсії має визначатися виключно Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(ч.2 ст.5 цього Закону). І цей розмір  визначений частиною першою ст.28 цього Закону - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки вказаний розмір визначений законом, відповідач не вправі був керуватися для його визначення нормативно-правовими актами з меншою, ніж закон, юридичною силою, зокрема, постановами Кабінету Міністрів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином відповідач діяв неправомірно і порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.

У задоволенні вимог позивача за період з 2 лютого 2011 року (наступний за зверненням до суду день) і надалі слід відмовити.

За змістом ст.ст.2,6 КАС України особа звертається до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Факт порушення в рамках скороченого провадження може бути встановлений судом лише на день звернення до суду. Справа не може розглядатись щодо гаданих в майбутньому порушень.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для  відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1серпня 2010 року по 1 ютого 2011 року включно (по день звернення з позовом до суду) на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яке обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.  

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, ч.2 ст.99, 159, 161, 162, 163, 183-2, 186, 254, ч.1 ст.256 КАС України, ч.2 ст.19 Конституції України, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.2 ст.5, абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

                                                     п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ковелі Волинської області про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ковелі Волинської області протиправними і зобов’язати його нарахувати та виплатити ОСОБА_1 омісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 серпня 2010 року по  1 лютого 2011 року включно на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яке обчислюється відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову виконати негайно.

Постанова  суду  може   бути  оскаржена  до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд  протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, і є в цьому випадку остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.  

ГОЛОВУЮЧА      / підпис/

Копія вірна:

СУДДЯ КОВЕЛЬСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                    Є.О.АГЕЄВА