Справа № 2-1490-1/09

РІШЕННЯ
1 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову І.І.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

• 30.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить шлюб, зареєстрований 24.07.1999 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї (актовий запис № 954) із ОСОБА_2 розірвати, посилаючись на фактично окреме проживання на протязі року, відсутність спільного господарства. • Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати.

Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала, підтримує розірвання шлюбу.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 с 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.07.1999 року. Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо і не мають спільного бюджету, а також те, що подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення:

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 130, 174, 209, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.  Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24.07.1999 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї (актовий запис № 954) розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17, 00 грн. на користь держави, ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.