Справа № 2-1537

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2009 року Солом"янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Назаренко В.В.

при секретарі - Максимові М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів в якому просять визначити конкретний порядок користування жилим

приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, а саме: позивачам виділити в користування кімнату розміром 23, 0 м. кв., відповідачам - дві кімнати розміром 19, 2 кв. м. і 10, 6 кв. м., а місця загального користування залишити в спільному користуванні, посилаючись на те, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності, однак, після того, як позивачка ОСОБА_1 розірвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 між сторонами виникають сварки щодо користування житлом і вони мирним шляхом не можуть визначити порядок користування спірною квартирою.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав- позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідачі у судовому засіданні позов не визнали,

посилаючись на те, що ніякого спору, щодо користування спірною квартирою у сторін немає, позивачі вільно можуть користуватися всією квартирою коли приїжджають до м. Києва, тому немає підстав для встановлення конкретного порядку користування спірною квартирою. Просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивачів та відповідачів, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03 березня 2000 року (а.с. 5).

Спірна квартира є трикімнатною, загальною площею 84, 2 м. кв., жилою площею 52, 8 м. кв. Кімнати ізольовані - 19, 2 кв. м, 23, 0 кв. м і 10, 6 кв. м, кухня розміром 1, 6 кв. м., є ванна кімната, туалет, два коридори та вбудована шафа, що підтверджується технічним паспортом на спірну квартиру (а. с. 7-9).

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, а у разі неможливості виділенні в натурі може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачів щодо встановлення конкретного порядку користування спірною квартирою підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд критично ставиться до посилань відповідачів в судовому засіданні про те, що підстав для задоволення позову немає, т.я. відповідачі не заперечують проти того, щоб позивачі проживали в спірній квартирі і ніяких перешкод в користуванні цією квартирою їм не чинять, оскільки як пояснили відповідачі в судовому засіданні між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 «були неважні стосунки», що і призвело до розірвання шлюбу у 1996 році, на даний час позивачі і відповідачі це дві окремі сім"ї, всі кімнати в квартирі ізольовані, що дає можливість визначити конкретний порядок користування жилим приміщенням, тому підстав для відмови в задоволенні позову суд не вбачає.

Враховуюче викладене вище, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 355, 358 ЦК України, суд.-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити: визначити конкретний порядок користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1 відповідно до якого: виділити ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 в користування жилу кімнату розміром 23, 0 кв. м. ; виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користування жилі кімнати розміром 19, 2 ‘ кв. м. та 10, 6 кв. м.

Залишити в спільному користуванні місця загального користування: кухню, ванну кімнату, коридор розміром 4, 5 кв. м. , коридор площею 10, 3 кв. м., туалет, вбудовану шафу.

Зобовязати відповідачів не чинити перешкод позивачам в користуванні жилим приміщення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.