Справа №  2-266/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21.02.2011  року                                                                    смт. Красногвардійське

          Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого –судді Павлюкової О.В.,

при секретарі –Бойко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Нива»про визнання договору з купівлі-продажу квартири дійсним та права власності на нерухоме майно,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Нива»про визнання договору з купівлі-продажу АДРЕСА_1 Красногвардійського району АР Крим, дійсним та права власності на зазначену квартиру, мотивуючи тим, що  не має можливості отримати документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно у вигляді квартири через відсутність нотаріально посвідченого договору з купівлі-продажу. Посвідчити Договір в нотаріальному порядку неможливо, у зв’язку з тим, що  будівля на балансі продавця СП «А/ф Нива»не знаходиться та відсутністю інших необхідних для укладання угоди документів.       

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з’явилися, надіслано письмові заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності.

          Позивач підтримав позовні вимоги.

          Відповідач позовні вимоги визнав, заперечень щодо задоволення позову не мав.  

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

          Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи                в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь                у справі. Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу, укладеним між                          СП «А/ф Нива» та ОСОБА_1 14.04.2008 року в простій письмовій формі, позивач придбав жиле приміщення, площею 34,0 кв.м. в АДРЕСА_1.  

          Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

          ОСОБА_1 було повністю сплачено продавцю запропоновану суму вартості за жиле приміщення –585, 60 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру  від 14.04.2008 року , а також  довідкою СП «А/ф Нива».     

          Згідно з положеннями ст.657 ЦК України договір з купівлі-продажу жилого будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як зазначено позивачкою у позовній заяві, договір з купівлі-продажу нерухомого майна був укладений у простій письмовій формі через відсутність необхідних правовстановлюючих документів для його нотаріального посвідчення. На момент укладення Договору в 2008 році житло перебувало на балансі продавця СП «А/ф Нива». У його реєстрації КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації  м. Джанкоя»було відмовлено через відсутність нотаріальної форми договору.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р. № 1952-ІV, який регулює відносини, пов’язані                         з держаною реєстрацією правочинів щодо нерухомості, державна реєстрація договору                          є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно (ст.2 цього Закону).        

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст. 334 ч. 4 ЦПК України), а тому вимоги ст. 220 ч. 2 ЦК України щодо визнання дійсним договору, від нотаріального посвідчення якого ухилилася одна із його сторін, на спірні правовідносини не розповсюджується.

Із урахуванням того, що ч.3 ст.640 ЦК України державній реєстрації договору надається саме таке юридичне значення –договір є укладеним з моменту державної реєстрації, до цього моменту договір не є таким.  

В зв’язку із викладеним, вимоги позивача про визнання договору дійсним та визнання за ним права власності на квартиру № 11 в жилому АДРЕСА_1 Красногвардійського району АР Крим задоволенню не підлягають, оскільки визнання за позивачем права власності на нерухоме майно на підставі зазначеного договору є порушенням порядку, встановленого державою для переходу права власності на нерухоме майно. Договір укладений між позивачем та відповідачем 14.04.2008 року  не створює прав та обов’язків для сторін.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 640, 655, 657 ЦК України,                      10, 11, 60, 88, 158, 197, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Нива»про визнання договору з купівлі-продажу квартири № 11                  в жилому АДРЕСА_1 Красногвардійського району АР Крим, укладеному  14 квітня 2008 року, дійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначену квартиру –відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду                            АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги                    в 10-тиденний строк з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя