Справа № 346/4419/24

Провадження № 3/346/2233/24

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

03 жовтня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В. В., розглянувши справу, яка надійшла від Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, керівника ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК « Автомобільні дорги України»»,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 будучи керівником підприємства порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду, будучи посадовою особою, яка відповідальна за ведення податкового обліку, допустив несвоєчасне подання податкової деларації з рентної плати за 1 квартал  2024 року (граничний термін подання податкової декларації: 10.05.2024, фактично податкова декларація подана: 17.07.2024),  чим  порушив п. 49.18 ст. 49 та п. 257.3  ст. 257  Податкового кодексу України.

На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, суддя враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Верховний Суд зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14).

Отже, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що правопорушник є неодноразово належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 163-1 КУпАП виходячи із наступних підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1   у вчиненому повністю підтверджується: протоколом про  адміністративне правопорушення № 2680 від 13.08.2024 року, де зафіксовано місце, спосіб та обставини вчиненого (а.с.1) а саме, що ОСОБА_1 , займаючи вказану  посаду, допустив  несвоєчасне подання податкової деларації з рентної плати за 1 квартал  2024 року, чим порушив п. 49.18 ст. 49 та п. 257.3  ст. 257  Податкового кодексу України.

Окрім протоколу про адмінправопорушення (а.с.1) вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доводиться також: актом (довідкою) фактичної перевірки № 13429/09-19-04-07-15/31790584 від 18.07.2024 року, згідно якого було виявлено порушення встановленого порядку ведення податкового обліку;

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею  ч. 1  ст. 163-1 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 1  ст. 163-1 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1  ст. 163-1 КУпАП  у виді штрафу.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 22, 33, 163-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень.

Стягнути з   ОСОБА_1 судовий збір  в  сумі  605  гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.