Справа № 339/389/24

357

1-кп/339/33/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1  

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду  кримінальне провадження№12024091160000250 від 11 липня 2024 року щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,  громадянина України, неодруженого, непрацюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили при таких обставинах.

Так, ОСОБА_4 постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2024 року у справі №343/140/24, яка набрала чинності 20 лютого 2024 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Незважаючи на це, 09 липня 2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови суду, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, з метою її невиконання, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, керував транспортним засобом ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 та був зупинений по вул. Кобринської неподалік домоволодіння №1 близько 22 год 54 хв працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області за порушення вимог підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України.

ОСОБА_4 вину визнав, підтвердив, що дійсно був позбавленим права керування транспортним засобом строком на 5 років постановою Долинського районного суду від 07 лютого 2024 року за ч.5 ст. 126 КУпАП. 09 липня 2024 року керував транспортним засобом ВАЗ 21099 в м.Болехів та зупинений працівниками поліції .

У вчиненому щиро розкаюється, запевнив, що усвідомив неправильність своїх дій, просить суворо не карати, врахувати його молодий вік, виховувався в багатодітній сім"ї без батька та матері та продовжує утримувати молодших братів та сестер.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним та іншими учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, в зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

З`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності     та істинності їх  позицій, а також  роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 382 КК України відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення настає з приводу умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконував постанову суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до ст.65 КК України та   п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини обтяжують чи пом"якшують покарання.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він є молодою особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра в медичних закладах за місцем проживання не перебуває.

Як встановив суд, обвинувачений покаявся у вчиненому і характер його поведінки після вчинення кримінального правопорушення свідчить про це, що суд відносить до обставин, що пом`якшують його покарання.

Зокрема, він повністю визнав вину, щиро покаявся у вчиненому, осудив свою поведінку, не оспорюючи фактичних обставин у справі, що дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Цим обвинувачений сприяв здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю злочину, що суд відносить до обставин, що пом`якшують його покарання.

Представник Калуського районного сектору №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області  ОСОБА_5 надала досудову доповідь про обвинуваченого, згідно якої, з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторно правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання (щире каяття), особистість обвинуваченого, погоджується з доводами прокурора про призначення покарання у виді позбавлення волі, а його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.314, ч.2 ст. 373, ст.374, 474, 475 КПК України, суд ,-

УХ ВАЛ ИВ:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один рік), якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироку законної сили підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 немає.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                 ОСОБА_1