Справа № 2а-2380-11 р.    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року  Єнакіївський міський  суд , Донецької області

      в  складі :      головуючої                  - Дарміна М.О.

                        при секретарі            - Мороз К.В.

                  за участю позивача                - ОСОБА_1

       представника відповідача                - Родінової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до  Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради про поновлення строків позовної давності, визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

        В березні 2011 року позивачка звернулася до Єнакіївського міського суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради про поновлення строків позовної давності, визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус одинокої матері з 1989 року по теперішній час. На її утриманні знаходиться син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в теперішній час навчається в ВУЗі ІV ступеню акредитації. У відповідності до закону України № 2334 –ІІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми вона має право на щомісячну державну допомогу у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Однак УПЗН Єнакіївської міської ради відповідальне за виконання Закону № 2334-ІІІ цю допомогу з 9 квітня 2007 року по 12 січня 20087 року припинило нараховувати та сплачувати. Вона звернулася з відповідним клопотанням до інспектора управління яка в усній формі їй відмовила, вмотивовуючи свою відмову тим, що вона не має права на отримання цієї допомоги. В подальшому із засобів масової інформації вона дізналася про те , що її ввели в оману і звернулася з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду Донецької області, але Ухвалою суду від 19 лютого 2009 року їй було відмовлено в відкритті провадження по справі в зв’язку з порушенням правил підсудності. В подальшому вона не зверталася до суду, оскільки в зв’язку із змінами в діючому законодавстві вважала , що вона має трирічний строк позовної давності для звернення до суду. Крім цього вона є інвалідом слуху і тому не могла самостійно реалізувати своє право на звернення до суду. Просить  поновити строки позовної давності, визнати дій неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги та стягнути з відповідача моральну шкоди.

       В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

       Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечувала повністю, вмотивовуючи свої заперечення  тим , що дійсно ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні, як утримувач допомоги на дітей одиноким матерям на сина Серія ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 отримувала допомогу по 30 квітня 2007 року (по місяць досягнення дитиною 18-ти років). З 1 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року заяви на подовження виплати допомоги від заявниці не надходило, хоча вона була ознайомлена з порядком виплати допомоги. Для продовження виплати допомоги ОСОБА_3 звернулася 21 січня 2008 року і отримує допомогу по теперішній час. Крім цього ОСОБА_3 порушений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

       Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

       Відповідно до статті 99 КАС України , в редакції яка діяла на час звернення ОСОБА_3 до окружного адміністративного суду з позовом про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень був передбачений річний строк. Відповідно до ухвали окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року , яку відповідно до пояснень ОСОБА_3 вона отримала в лютому 2009 року, вона знала про необхідність звернення до місцевого загального суду, як адміністративного суду з цим позовом. ОСОБА_3 звернулася до суду лише 1 березня 2011 року. З її пояснень вбачається, що вона не могла звернутися до місцевого загального суду, як адміністративного суду в зв’язку з оформленням інвалідності, тим, що ні з ким було залишити хвору матір. Однак доказів на підтвердження своїх доводів суду не надала. Суд вважає, що в частині позовних вимог про поновлення строків позовної давності обов’язок по наданню доказів, які повинні відповідати вимогам ст..71 КАС України,  на підтвердження обставин, які могли б зараховані судом як достатні для поновлення строків позовної давності лежить на позивачці, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України. , таких доказів позивачка у судове засідання не надала.

                  Керуючись ст.4, 6,7, 8, 9,10, 11, 12, 15,99,102,158-163 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_3 в задоволені позову до  Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради про поновлення строків позовної давності, визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди –відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160 КАС України, а також протягом десяти днів з дня отримання постанови.

          Постанова складена в повному обсязі 17 березня 2011 року.

Суддя:                                                                                Дармін М.О.