Справа № 2-210/11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі : головуючого судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Іванової В.О.
у присутності позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Тришкіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про стягнення середнього заробітку під час затримки розрахунку ,
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , зазначивши, що з відповідачем по справі позивач перебував у трудових відносинах з 07.09.2009 р. по 19.03.2010 р., працював начальником дільниці МДО і ПГВ . Звільнений позивач був у зв’язку з переходом на пенсію за віком. Загальний стаж праці позивача в вугільній галузі складає 22 роки 6 міс. Відповідно до п.8.3 розділу VІІІ Колективного договору позивач при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію при загальному стажі роботи в вугільній галузі більше 20 років має право на вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного заробітку .Але зазначена допомога позивачу виплачена не була. Рішенням Красноармійського міського районного суду Донецької області з відповідача на користь позивача була стягнута одноразова допомога у розмірі 3-х місячного заробітку та моральна шкода у розмірі 500 грн. Позивач вважає, що відповідач повинен на підставі ст.117 КЗпП України повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку за період з моменту звільнення до дня ухвалення судового рішення , який вважає днем фактичного розрахунку.Позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 95 723,76 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»Тришкін Д.В. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що виплата вихідної допомоги по колективному договору відбувається за рахунок власних коштів.. Підприємство не має прибутку з початку року по теперішній час.Стягнута судом одноразова допомога не відноситься до фонду заробітної плати , є додатковою соціальною виплатою , тому на неї не розповсюджується вимоги ст..117 КЗпП України .Позивач пропустив без поважних причин тримісячний строк на звернення до суду . Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача,представника позивача , представника відповідача, з»ясувавши обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував Відкритим акціонерними товариством «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська –Західна № 1», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»(а.с.69-88,89-129) у трудових відносинах з 07.09.2009 р. по 19.03.2010 р., працюючи начальником дільниці МДО і ПГВ (а.с.67). Відповідно до наказу відповідача № 227/1ку від 22.03.2010 р. позивач був звільнений з роботи у зв’язку з переходом на пенсію за віком за ст..38 КЗпП України (а.с.68).
Відповідно до п.8.3 розділу VІІІ Колективного договору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » на 2009-2011 р. працівнику , який має право на пенсію за віком при першому його звільненні з підприємства (окрім звільнення за порушення законодавства , трудової дисципліни та правил техніки безпеки) виплачується одноразова допомога , розмір якого залежить від стажу праці в галузі та середньомісячного заробітку , але не менше при стажі роботи в вугільній галузі більше 20 років - в розмірі 3-х місячного заробітку(а.с.48-66).Витрати на виплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства(а.с.59).
Відповідно до п.1.15 розділу VІІІ Колективного договору ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1 » на 2009-2011 р.надання соціальних , трудових гарантій , пільг та компенсацій , передбачених даним Колективним договором ,провадити при наявності коштів відповідно до ст.. 9-1 КЗпП України (а.с.51).
Відповідно до ст.. 9-1 КЗпП України підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові та соціально- побутові пільги для працівників.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2010 р. , залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2011 р. , з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське »на користь ОСОБА_1 стягнуто одноразову допомогу в розмірі 32 623 грн. 07 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 грн, а всього 33 133 грн. 07 коп.(а.с.139-141).
Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх , доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні .
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства , установи , організації , провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір , підприємство , установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .
Але суд приходить до висновку , що дане положення законодавства про працю не розповсюджується на виплату одноразової допомоги у зв’язку з виходом на пенсію.Цей висновок суд робить на підставі наступного.
Відповідно до ч.! ст.. 94 КЗпП України та ст.. 1 Закону України «Про оплату праці»визначено , що заробітна плата - це винагорода , обчислена ,як правило , у грошовому виразі , яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати ,яка складається з : -основної заробітної плати –винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу ,виробітку , обслуговування ,посадові обов’язки ),яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; -додаткової заробітної плати –винагороди за працю понад установлені норми , за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати ,надбавки , гарантійні і компенсаційні виплати , передбачені чинним законодавством, премії , пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат –виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік , премії за спеціальними системами і положеннями , компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати , які не передбачені актами чинного законодавства , або ,які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до п.п. 3.6 Інструкції з статистики заробітної плати , затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 р., одноразова допомога працівникам,які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами відноситься до інших виплат , що не належать до фонду оплати праці та у відповідності до Галузевої угоди та колективних договорів є додатковою гарантією.
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що відповідно до норм діючого законодавства про працю під розрахунком при звільненні мається на увазі невиплачена заробітна плата , включаючи оплату праці за останній день роботи , компенсація за невикористані дні відпустки , а виплата одноразової допомоги в розмір трьохмісячного заробітку є додатковою гарантією та не відноситься до фонду заробітної плати, в наслідок чого заявлені позивачем вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв’язку з невиплатою одноразової допомоги у зв’язку з виходом ходом на пенсію не підлягають задоволенню
На підставі ст.ст. 3,4,5,6,10, 11, 57, 208,209, 212, 213- 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення .
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 18 березня 2011 р., повний текст рішення виготовлений 21 березня 2011 р.
Суддя: