Справа № 2-2810/09

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Нежура В.А.

при секретарі - Тарковській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про видачу вкладу, компенсацію витрат та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

В березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення № 7, Київського регіонального Управління ТОВ «Укрпромбанк» про видачу вкладу, компенсацію витрат та відшкодування моральної шкоди.

В подальшому позивач заявив клопотання про притягнення до участі у справі в якості належного відповідача ТОВ «Укрпромбанк» замість Відділення № 7, Київського регіонального Управління банку та просить стягнути з відповідача 4237, 53 доларів США основного боргу із нарахованими відсотками та стягнути 3500 грн. 00 коп. моральної шкоди, посилаючись на те, що 06.08.2008 року між відповідачем та ним було укладено Договір банківського вкладу № 1007/0304938003447001. Відповідно до даного договору він передав відповідачу грошову суму в розмірі 4000, 00 доларів США на строк 183 дні з 6 серпня 2008 року по 4 лютого 2008 року. Відповідно до Договору процентна ставка по вкладу становила 12 відсотків річних.

Згідно п. 2.1.5 Договору відповідач зобов’язаний був 04.02.2009 року повернути йому вклад з нарахованими відсотками в розмірі 4237, 53 доларів США, але до цього часу своїх зобов’язань відповідач не виконав.

02.02.2009 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою з вимогою повернути розміщений ним вклад та нараховані за договором відсотки, але до цього часу відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти пред’явленого позову заперечував, посилаючись на те, що згідно Постанови Правління НБУ № 19 від 20.01.2009 року "Про призначення тимчасової адміністрації в ТОВ «Укрпромбанк», яка набула чинності 21.01.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 21.01.2009 р. до 21.07.2009 р.

Оскільки відповідач, як банківська установа повинна виконувати вимоги повноважного органу з регулювання банківської діяльності - НБУ та дотримуватись положень зазначених постанов, відповідачем не було здійснено повернення позивачу суми вкладу згідно заяви позивача, термін видачі коштів по якій припав на 04, 02.2009 року.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що 06.08.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений договір № 1007/0304938003447001 строкового банківського вкладу (а.с. 5).

Відповідно до даного договору позивач передав відповідачу грошову суму в розмірі 4000, 00 доларів США на строк 183 дні. Відповідно до п. 1.2 процентна ставка по вкладу становила 12 відсотків річних.

02.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою з вимогою повернути розміщений ним вклад та нараховані за договором відсотки, оскільки, згідно п. 2.1.5, 2.4.3 Договору відповідач зобов’язаний був повернути позивачу вклад 04.02.2009 року в розмірі 4000, 00 доларів США, з нарахованими відсотками в розмірі 237, 26 доларів США за користування грошима, але до цього часу своїх зобов’язань відповідач не виконав (а.с. 8).

Проти цих фактичних обставин сторони в судовому засіданні не заперечували.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що строк дії договору строкового банківського вкладу закінчився 04.02.2009 року, і відповідно до умов договору відповідач станом на 04.02.2009 року повинен був нарахувати проценти та видати суму вкладу в готівковій формі.

Відмова відповідача у поверненні вкладу та суми нарахованих відсотків суперечить як умовам договору, так і вимогам ст. 1060 ЦК України.

Відмова відповідача у видачі вкладу також є порушенням пункту 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року № 516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», згідно з положеннями якої банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Щодо посилань представника відповідача на введення у банку тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно Постанови Національного банку України № 19 від 21.01.2009 року, то суд не приймає їх до уваги з огляду на те, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом дії мораторію:

3) Забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

4) Не враховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Суд вважає, що правила вказаної статті Закону регулюють зокрема питання щодо примусового стягнення грошових коштів на вимогу вкладників на підставі виконавчих та інших аналогічних документів і не перешкоджають добровільному виконанню відповідачем грошових зобов’язань перед позивачами, оскільки рішення суду не є виконавчим документам, а є процесуальним документом, яким вирішено цивільно -правовий спір між сторонами по справі.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача завданої моральної шкоди в розмірі 3500 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню з тих підстав, що між сторонами по справі виникли та існують правовідносини, які грунтуються на договірній основі, відшкодування моральної шкоди можливо у разі, якщо стягнення такої шкоди прямо передбачено, законодавчими актами, що регулюють спірні правовідносини.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» не передбачає можливості стягнення моральної шкоди у разі невиконання банком своїх зобов’язань перед клієнтом, а в ЦК України це можливо лише у випадку безпідставного розголошення банківської таємниці ( ст. 1076 ЦК). В п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України « Про захист прав споживачів», який можливо застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами, передбачено право споживача відшкодувати моральну шкоду лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, тобто виходячи із аналізу вказаних норм законів суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення, несе сторона, на яку судом, виходячи з обсягу задоволення позовних вимог, покладається такий обов’язок.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 30 грн. 00 коп., оскільки ці витрати документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 1060 ЦК України, ст. ст. 2, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пунктом 3.3. Постанови НБУ від 03.12.2003 року № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами", суд -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_1 (03040, АДРЕСА_1) 4237, 53 (чотири тисячі двісті тридцять сім доларів 53 цента США) основного боргу із нарахованими відсотками за користування кредитом на підставі договору № 1007/0304938003447001від 06.08.2008 р.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул Лесі Українки, 26) в доход держави не сплачене державне мито в розмірі 322 (триста двадцять дві) грн. 90 коп.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.