Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-1452/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Назаренко В.Я.

                             Доповідач Яковлева  С. В.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          Головуючої судді –Бубличенко В.П.

                           Суддів –Яковлєвої С.В.

                                         Сукач Т.О.

відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня  2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії,   -

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

           В серпні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про визнання незаконною бездіяльності органу державної влади та визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії.

           Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007- 2010 роки.   

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня  2010 року  позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 06 вересня 2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не довів та не підтвердив належними доказами протиправність бездіяльності відповідача щодо недоплат до пенсії щомісячних надбавок, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд першої інстанції під час судового розгляду не встановив різницю виплачених та невиплачених сум підвищення до пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Апеляційний перегляд даної справи проводиться за нормами КАС України з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин,  Рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року та відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, який набрав чинності 30.12.2010 року.

          Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

          18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності 10 березня 2010 року.  Цим Законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.  

          Рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”(справа №1-40/2010) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”від 18 лютого 2010 року №1691-У1.

           Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

           Наведене свідчить, що з 09 вересня 2010 року справи даної категорії повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, однак суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві, постановивши рішення за нормами ЦПК після прийняття  09 вересня 2010 року рішення Конституційним судом України. Вказана обставина у відповідності  до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування такого рішення та ухвалення нової постанови по суті заявлених вимог.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону  має право на отримання  підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.

              Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

             Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.

            Оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, відтак він має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.

            Відповідно до ч.1 ст. ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Позивач звернувся до суду з позовом в межах строку, визначеного ЦПК України. Однак позовна заява не була розглянута у зв’язку з ухваленням Конституційним судом України рішення від 09 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами». Такі обставини є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду ( лист Вищого адміністративного суду України № 1425/11\13-10 від 13.10.2010 року).

                  Згідно  ст. 100 КАС України, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

          З матеріалів справи вбачається, що питання застосування строків позовної давності при розгляді даної  справи відповідачем не ставились.    

          За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача нараховувати  та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 17 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 18 серпня 2010 року  (заявлені позовні вимоги).

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

            За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції – скасувати та прийняти постанову.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198,  199, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207 КАС України  колегія суддів, -   

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня  2010 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

                  Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" а період з 17 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 18 серпня  2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 17 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 18 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

             В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: