Справа №  1-143/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р.  

          Подільський районний суд  міста Києва

в складі:

головуючого судді                                                Бородія В.М.,

при секретарі                                                          Домшевській Г.В., Горевій А.О.,

за участю прокурора                                              Фроловій Л.О.,

адвоката                                                                   ОСОБА_1

захисника                                                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Хмельницький, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні  двох неповнолітніх дітей 1997 та 1998 року народження, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1,

          у вчиненні злочину передбаченого ч.2  ст.368  КК України ,-

                                                В С Т А Н О В И В :

        У відповідності до наказу начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва №76-о від 19.04.2010 року  ОСОБА_3 був призначений на посаду  начальника управління погашення прострочених податкових зобов’язань цієї інспекції із підтвердженням йому спеціального звання радника податкової служби 3 рангу.

          Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Подільському районі міста Києва, відповідно до ст.ст. 1 та 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», належить до системи  органів  державної  податкової  служби, підпорядкована, зокрема, державній податковій адміністрації (ДПА) України, яка є  центральним органом виконавчої влади, та, згідно затвердженого наказом ДПА України №412 від 25.06.2008 року Положення «Про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об’єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті з районним поділом» є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади.

          У свою чергу Положенням «Про управління погашення прострочених податкових зобов’язань» (далі Положення), затвердженого наказом ДПІ у Подільському районі міста Києва №1116 від 26.12.2008 року, визначено, що дане управління є самостійним структурним підрозділом цієї інспекції, одним з основних завдань якого (п.21.1) є, зокрема, вжиття заходів по скороченню податкового боргу. Цим же Положенням до однієї з функцій управління (п.1.38) віднесено стягнення податкового боргу, що включає (п.1.38.5) проведення заходів щодо погашення податкового боргу, у т.ч. шляхом реєстрації податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

          Відповідно до п.п.3.1, 4.1, 4.3, 5.1 Положення ОСОБА_3 очолював управління, здійснював загальне керівництво ним по виконанню обов’язків і функцій, передбачених цим Положенням, видавав у межах компетенції управління доручення, давав вказівки, обов’язкові для виконання працівниками управління, ніс персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління основних завдань та функцій згідно із чинним законодавством.  

 Під час виконання своїх функціональних обов’язків ОСОБА_3 була запроваджена практика боротьби з неплатниками податків та зборів. Зокрема, по тих підприємствах, які тривалий час перебували у списку боржників, і керівники таких підприємств на вимогу податкової інспекції не з’являлись, ним було запропоновано  практику накладення податкової застави на майно засновників  з метою їх примусового  з’явлення до податкової інспекції для вирішення питань, що  суперечило Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено відповідальність за несплату податків тільки за платниками податків, яким  у даному випадку  не була  засновник-акціонер ОСОБА_4

Маючи повноваження організаційно-розпорядчого характеру щодо вказаної діяльності, будучи  керівником структурного підрозділу органу державної влади та управління, представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_3 одержав хабар від ОСОБА_5 за припинення податкової застави щодо майна Один, вчинивши злочин за наступних обставин:

25.06.2010 ДПІ у Подільському районі  м.Києва  було складено акт № 315 відповідно до якого майно Один – колишнього акціонера ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції» було внесено до податкової застави внаслідок  податкового боргу цього товариства та зареєстровано обтяження майна останньої у Державному реєстрі обтяжень майна, яка фактично не могла нести відповідальність по податкових зобов’язаннях вказаного товариства, до того ж вибула з числа його акціонерів ще в 2009 році.

Вказані обставини змусили Один звернутись за наданням юридичної допомоги до ОСОБА_5, який відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 від 02.12.2005 має право на заняття адвокатською діяльністю та згідно із укладеним 01.07.2010 року  між ними договором №25/01 надавав їй юридичні послуги.

З тим, щоб поновити порушені права Один, ОСОБА_5 09.07.2010 звернувся до начальника управління погашення прострочених податкових зобов’язань ДПІ у Подільському районі м.Києва ОСОБА_3 з приводу звільнення активів Один з податкової застави, як безпідставної, а також виявив намір сприяти у погашенні податкового боргу ЗАТ «Фінансова група «Страхові традиції» за рахунок майна цього товариства.

Проте, ОСОБА_3, з корисливого мотиву, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом одержання хабара, вдався до умисного створення умов для його давання, за яких ОСОБА_5, запобігаючи шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, вимушений був би погодитись дати хабар.

Для цього, достовірно знаючи про відсутність законних підстав для відмови ОСОБА_5, ОСОБА_3, у той же день, за місцем своєї роботи – у власному службовому кабінеті №1 на цокольному поверсі в буд. №12, що по вул. Турівській, у м.Києві, наголосив, що погашення вказаної заборгованості жодним чином не вплине на припинення обтяжень рухомого майна Один Одночасно ОСОБА_3 на запитання ОСОБА_5 «зарплата мала, премії не платять»,  дав зрозуміти ОСОБА_5, що вчинить дії на його користь лише одержавши хабар, у такий спосіб вимагаючи його давання.

В кінці липня – на початку серпня 2010 року ОСОБА_3, прагнучи  одержати хабар, у телефонній розмові запропонував ОСОБА_5 зустрітись для вирішення питання про припинення обтяження рухомого майна Один

Така зустріч відбулась 05.08.2010, у службовому кабінеті ОСОБА_3, де останній зажадав від ОСОБА_5 хабар у вигляді 2 тисяч доларів США або ж еквівалентні кошти у валюті України, заявивши, що лише на цих умовах він припинить обтяження рухомого майна Один

Усвідомлюючи, що ОСОБА_3 у змозі незаконно відмовити в припиненні обтяження щодо рухомого майна Один, перед якою ОСОБА_5 ніс зобов’язання згідно із згаданим договором №25/01 від 01.07.2010, розуміючи що це призведе до втрати довіри з її  боку, що у свою чергу може позбавити його можливості і надалі одержувати доходи від надання юридичних послуг Один, тобто потягне шкідливі наслідки для його охоронюваних законом прав та інтересів, ОСОБА_5 вимушений був погодитись на протиправну вимогу ОСОБА_3

Переконавшись у цьому, ОСОБА_3, пообіцяв, що після одержання додаткової заяви Один про припинення обтяження, вирішить питання про її позитивний розгляд, для чого забезпечить складання підлеглими йому працівниками заяви встановленого зразку про реєстрацію змін обтяження майна, а також її підписання керівником податкової інспекції.

09.08.2010 року, близько 16 години, ОСОБА_3, за місцем своєї роботи, одержав від ОСОБА_5 згадану додаткову заяву Один, та реалізуючи свій злочинний умисел, наголосив, що заява ДПІ про реєстрацію змін обтяження майна буде складена та направлена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна лише за умови давання йому раніше обумовленого хабара.

Одночасно ОСОБА_3 домовився  із ОСОБА_5, що це має відбутись 12 або 13 серпня 2010 року, погодився, що хабар буде передано у валюті України, і остаточно визначив його розмір, який мав становити 16 тисяч гривень, як приблизний еквівалент 2 тисяч доларів США.

Таким чином ОСОБА_3 умисно створив  умови для того, щоб ОСОБА_5 передав йому хабар з метою запобігання його законних прав та інтересів, яке виражалось у позбавленні його можливості надалі одержувати доходи від надання ОдинВ юридичних послуг у випадку  не вирішення питання  щодо зняття обтяжень з її майна.

Обумовлений такий чином хабар ОСОБА_3 одержав у наступний спосіб:

13.08.2010, приблизно о 12.00 год. ОСОБА_3, за місцем своєї роботи, у каб. №1, що на цокольному поверсі в буд.№12, що по вул.Турівській, у м.Києві передав ОСОБА_5 рахунок, складений ТОВ «Галант Пол електра» про сплату 2485 грн. 86 коп. за електроприладдя, який останній одразу ж оплатив у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходиться у  будівлі інспекції.

Переконавшись, що рахунок сплачено, ОСОБА_3, на виконання раніше досягнутої домовленості із ОСОБА_5, використовуючи свої службові повноваження, які випливали з функцій очолюваного ним управління щодо реєстрації податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, особисто завізував складену заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна Один, із відомостями про припинення такого обтяження.

Продовжуючи дії в інтересах того, хто дає хабар, ОСОБА_3 подав цю заяву на підпис заступнику начальника ДПІ у Подільському районі м.Києва ОСОБА_7, а після підписання, зареєстрував її у канцелярії інспекції як вихідний документ, з тим, щоб надалі передати її ОСОБА_5

При цьому, прагнучи за будь-яких обставин одержати від ОСОБА_5 решту хабара, однак усвідомлюючи протиправність своїх дій та побоюючись бути викритим, ОСОБА_3, вдався до заходів, які на його думку унеможливили б його викриття при одержанні хабара.

Для цього він вирішив змінити місце давання хабара та одержати його у приміщенні заздалегідь визначеного ним банку, а також використати банківські послуги з обміну валют, з тим, щоб одержати хабар через третю, не обізнану з даванням хабара особу – працівника банку, яка б до того ж могла перевірити достовірність переданих як хабар коштів.   

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3, в цей же день – 13.08.2010 року, приблизно о 12 годині 45 хвилин, запросив ОСОБА_5 до себе в автомобіль, де віддав йому згадану заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна Один, після чого разом з останнім прослідував до раніше визначеного ним приміщення АКБ «Юнекс», що у буд. №38 по вул. Почайнинській, у м.Києві.

У касовому залі, що на першому поверсі вказаного будинку, ОСОБА_3, вживаючи заходи перестороги – з тим, щоб власноруч не торкатись предмету хабара, зажадав, щоб ОСОБА_5 у його (ОСОБА_3) присутності, обміняв у касі банку на долари США решту хабара – 13 тисяч 500 гривень.

Виконуючи дану вимогу, ОСОБА_5 передав у касу банку зазначені кошти для обміну, де їх обміняли на 1 тисячу 700 доларів США (по обмінному курсу банку – еквівалент 13430 грн.), а також видали 70 гривень здачі. Приблизно о 12.56 год., після того, як касир провела обмінну операцію і видала вказані кошти, їх, безпосередньо від неї, власноруч одержав ОСОБА_3, який весь цей час перебував поруч та давав вказівки щодо обміну.

Таким чином ОСОБА_5 дав, а ОСОБА_3 одержав хабара на загальну суму 13 тисяч 500 гривень,  що  було поєднано із вимаганням.

        Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 суду дав показання, що свою  вину по пред’явленому обвинуваченню він  визнає у повному обсязі, визнає всі фактичні обставини, які йому пред»явлено в обвинуваченні, що кається у вчиненому, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде. Також він пояснив, що за станом на липень 2010 року у нього сильно захворіла мати, потрібні були гроші на її лікування. В цей час також прооперували тещу, призначили операцію тестю, на що також необхідні були кошти. Зважаючи на всі   проблеми, в тому числі бажання звільнитись з роботи, він пішов на вимагання хабара, в чому щиро зараз розкаюється. Подальші всі його дії були зафіксовані працівниками міліції з допомогою технічних засобів, тому він повністю визнає фактичні обставини як вони йому пред»явлені прокурором у зміненому обвинуваченні. Свою деяку непослідовну позицію на досудовому слідстві щодо кваліфікації його дій  пояснює відсутністю правового досвіду та  вплив порад попередніх захисників, а також відсутністю у нього інформації про те, коли він був звільнений із займаної посади, до отримання хабара чи після цього, адвокат же йому пояснював, що за станом на 13 серпня 2010 року він був звільнений із займаної посади. Він просить також врахувати, що він кається у вчиненому, має численні заохочення по роботі у податкових органах більше 10 років, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, його батьки є пенсіонерами та є хворими людьми, як і батьки його дружини, які потребують допомоги.

     Допитаний як в судовому засіданні, так і під час досудового слідства свідок ОСОБА_5 дав показання, що протягом останніх двох років він надає юридичну допомогу Один та здійснює  представництво її інтересів.

08.07.2010 року Один звернулася до нього з приводу отриманням витягу з державного реєстру обтяжень про накладення на її майно податкової застави ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Проаналізувавши податкове законодавство, він прийшов до висновку, що накладення податкової застави можливо лише за місцем реєстрації платника податку, у той час як Один була зареєстрована у Дніпровському районі м. Києва. Тому 09.07.2010 він звернувся до ДПІ у Подільському районі міста Києва, де з'ясував, що цими питаннями займається начальник управління погашення прострочених податкових зобов'язань цієї ДПІ ОСОБА_3 та зустрівся з ним.

          ОСОБА_3 пояснив йому, що податкова застава накладена на майно Один, як на засновника ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», яке має борг перед бюджетом. Він повідомив ОСОБА_3, що Один не є ні засновком, ні учасником ЗАТ «ФГ «Страхові традиції», що вона продала  акції і зареєстрована у іншому районі.

Не взявши до уваги ці доводи, ОСОБА_3 заявив, що у ЗАТ «ФГ» Страхові традиції» є декілька престижних транспортних засобів, а тому їх відчуження може покрити борг. Він  пояснив ОСОБА_3, що автомобілі вже продані та запропонував віднайти договори купівлі-продажу з тим, щоб ДПІ району могла оскаржити і скасувати їх у судовому порядку та за рахунок їх реалізації погасити податковий борг. Взамін вказаним документам він попросив ОСОБА_3 зняти податкову заставу із Один На це ОСОБА_3 відповів, що закриття боргу ЗАТ «ФГ Страхові традиції» не вирішить питання скасування податкової застави. Майже дослівно він про це сказав так: «Передання Вами договорів і закриття боргу не вирішить Ваше питання». Намагаючись зрозуміти ці його слова він запитав ОСОБА_3: «Зарплата мала, премії не платять?».

Враховуючи неоднозначність останньої розмови з ОСОБА_3, він вирішив подальші розмови із ним фіксувати на диктофон, з тим, щоб не мати непорозумінь із Один щодо її витрат на юридичні послуги, оскільки поведінка ОСОБА_3 вказувала, що він прагне одержати незаконну винагороду.

05.08.2010 року він знову зустрівся із ОСОБА_3 і розповів йому, що не зміг відшукати договори відчуження транспортних засобів, а також одержати витяг з ЄДРПОУ про засновників ЗАТ «ФГ «Страхові традиції».

Хоча він наголосив на наявності договорів купівлі-продажу та виписки від держателя цінних паперів про списання акцій ЗАТ «ФГ «Страхові традиції» з Один, ОСОБА_3 не звернув на це уваги, взяв аркуш паперу та ручку і запитав: «Ваші пропозиції?». Коли він відповів, що ніколи питаннями в податковій сфері не займався, ОСОБА_3 на аркуші написав «10 у.е.», та зазначив, що це сума, яку він планував за зняття податкової застави з чотирьох акціонерів ЗАТ «ФГ «Страхові традиції». Коли він  пояснив ОСОБА_3, що представляє інтереси лише Один, ОСОБА_3 на тому ж аркуші паперу написав суму цифру 2,5. Переконавшись, що в нього вимагають 2500 доларів США, він  повів бесіду про зниження суми, на що ОСОБА_3 підтвердив можливість її зменшення до двох тисяч, спочатку показавши на пальцях руки, згодом в ході розмови вимовив у голос. Попередньо була домовленість про подачу ним заяви про зняття податкової застави 6 серпня 2010 року, а сама заява про зняття буде підготовлена ОСОБА_3 9 чи 10 серпня 2010 року.

9 серпня 2010 року він за порадою незнайомого йому чоловіка - теж адвоката, з яким випадково зустрівся у господарському суді, звернувся у відділ по боротьбі з корупцією ГУБОЗ МВС України, де розповів про ситуацію щодо вимагання хабара ОСОБА_3, і передав у підтвердження своїх слів диктофон із записом розмов із ним.

9 серпня 2010 року, близько 16 години 30 хвилин, він прибув до ДПІ у Подільському районі м. Києва для подачі заяви від імені Один про зняття податкової застави з підстав відчуження акцій «ЗАТ «ФГ «Страхові традиції». Так як канцелярія ДПІ прийом документів веде лише до 16 години він звернувся до ОСОБА_3, якому залишив заяву. Додатково повідомив ОСОБА_3, що у розпорядженні має 16 тисяч гривень та запитав чи обмінювати їх на долари, на що останній відповів, що ні.

Закінчилася розмова між ними домовленістю про зустріч на 12 або 13 серпня 2010 року, коли і мала бути передача грошових коштів за заяви про зняття податкової застави.

12          серпня 2010 року, приблизно в 10 год. 40 хв. йому зателефонував
ОСОБА_3   та   повідомив,   що   необхідно   поспілкуватись   із   першим
заступником   начальника  ДПІ   ОСОБА_7.   В той  же
день,  після  17 годин він зустрівся з ОСОБА_3, який роз'яснив, що
мав формальну зустріч з ОСОБА_7 для того, щоб підтвердити свою згоду
оплатити рахунок на оплату якихось дротів та вимикачів (сума 2485,86 грн.).
Він зауважив, що у такому разі збільшується сума, що підлягає передачі за
припинення застави, але ОСОБА_3 наголосив, що сума залишається
та ж, а оплату рахунку він бере на себе з переданих йому коштів.

Після цього в нього відбулась розмова з ОСОБА_7, в ході якої останній уточнив у ОСОБА_3 чи погоджується ОСОБА_5 на допомогу ДПІ, на що ОСОБА_3 сказав, що це питання вирішено. На останок ОСОБА_7 дав вказівку ОСОБА_3 на підготовку документів необхідних для зняття податкової застави.

13          липня 2010 року, прибувши до ДПІ у Подільському районі міста Києва, у
приміщення   цокольного  поверху ДПІ,   він  отримав  від  ОСОБА_3
рахунок-фактуру та вказав,  що спочатку слід оплатити її з коштів, які є у
нього  з   собою,   а   потім   принести   йому   чек   про   оплату   і   решту   коштів.
Пояснивши при цьому,  що чек про оплату він надасть ОСОБА_7, який
лише після цього підпише заяву про зняття застави з Один

Вказаний рахунок-фактуру в сумі 2510 грн., враховуючи послуги банку, він оплатив та передав чек про оплату ОСОБА_3 Той вийшов з цим чеком, а повернувшись показав заяву про зняття застави з Один

Далі за вказівкою ОСОБА_3, який говорив про заходи безпеки, на автомобілі останнього вони від»їхали від Подільської ДПІ за декілька кварталів, де зупинилися біля відділення банку. Там ОСОБА_3 сказав йому про необхідність обміняти гривні на долари США

Біля каси банку він передав 16 000 грн. та сказав ОСОБА_3, що він забув з них забрати кошти, оплачені по рахунку-фактурі. ОСОБА_3 сказав касиру, щоб та відрахувала із них 2480 гривень, а коли він заперечив та попросив повернути 2500 гривень, погодився на це. Одержавши від касира 5 купюр по 500 гривень та усвідомлюючи, що проведенням такої обмінної операції ОСОБА_3 намагається приховати сліди вчиненого суспільно-небезпечного діяння, він  запропонував останньому кошти як попередній внесок за зняття податкової застави з інших 3 осіб. ОСОБА_3 відмовився брати у руки надані купюри як і доторкатися до них.

Далі касир надала 70 гривень та 1700 доларів США, які забрав ОСОБА_3 після чого вони направилися до виходу, де їх зупинили працівники правоохоронних органів.

         Допитана як свідок Один дала показання, що володіла акціями ЗАТ «Фінансова Група «Страхові традиції», які згодом продала. У липні 2010 року одержала повідомлення від державного реєстратора майнових обтяжень про те, що її майно перебуває у податковій заставі. Про обставини цього обтяження вона доручила розібратись адвокату ОСОБА_5, у тому числі дозволила йому самостійно вирішувати усі питання і чекала належного виконання.

Зі слів ОСОБА_5 вона знає, що податкова застава накладена на неї як на акціонера вищезгаданого товариства, і що один із працівників ДПІ у Подільському районі Києва не взяв до уваги те, що податкова застава може бути накладена на підприємство, а ні в якому разі не на його акціонерів.

У середині серпня 2010 року вона дізналась, що один із керівників ДПІ у Подільському районі м. Києва вимагав від ОСОБА_5 хабар в сумі 2 тисячі доларів США за зняття  податкової застави і був затриманий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який працює  заступником начальника ДПІ у Подільському районі м. Києва показав, що з червня 2007 року він працює в ДПІ Подільського району м. Києва. ОСОБА_3,  знає як начальника управління, а також він є його підлеглим. ЗАТ «Страхові традиції» має податковий борг. Згідно інформації ДАІ м. Києва, за вказаним підприємством рахується три автомобілі. У зв’язку із боргом, ДПІ Подільського району м. Києва  вказані автомобілі поставило у податкову заставу. Засновниками ЗАТ «Страхові традиції», було змінено  директора підприємства, але знайти його не надалося. На початку липня 2010 року до нього з метою зняття застави прийшов адвокат ОСОБА_5 і почав говорити, що інспекція вчиняє неправомірні дії. Він йому пояснив, що якщо він принесе документи про зміну засновників, то податкову заставу буде знято. Приблизно через місяць, адвокат ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 прийшли  з договором купівлі–продажу частини акцій ЗАТ «Страхові традиції», що належали Один, а також з листом про зняття з податкової застави майна Один ОСОБА_3  повинен був готувати зміни в реєстр обтяжень по зняттю застави з майна Один Він звертався до ОСОБА_5, щоб той допоміг замінити електроавтомат в ДПІ  Подільського району м. Києва, бо майже щодня відключалось електропостачання, на що той відповів, що спробує  допомогти. Йому не відомо про будь-які розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про передачу коштів. На сьогоднішній день в базі ДПІ Подільського району м. Києва засновників ЗАТ «Страхові традиції» не змінено. Він вважає, що ОСОБА_3 під приводом відкриття платіжних доручень приводив до нього ОСОБА_5. У зговорі на отримання хабара він  з ОСОБА_3  не був.

Свідок Той, яка працює на посаді старшого касира управління касових операцій та грошового обміну акціонерно-комерційного банку «Юнекс», суду пояснила, що 13 серпня 2010 року вона прийшла на своє робоче місце і робила комунальні платежі у відділенні банку по вулиці Почайнинській, 38 в м. Києві. До відділення банку зайшли два чоловіки і попросили поміняти гроші. Хтось із них поклав гроші на стійку. Грошові кошти були в гривнях, а саме 16 000 грн. Один з чоловіків просив їх розміняти на валюту, а саме в доларах США. Купюри були номіналом по 500 гривень. Вона перерахувала кошти за допомогою спеціальної машинки. Потім один з чоловіків попросив її повернути грошові кошти в сумі 2 500 гривень і зробити обмін коштів на суму в розмірі 13 500 гривень. Вона зробила обмін коштів та повернула вказаним чоловікам решту коштів в сумі 70 гривень та 1 700 доларів США разом з квитанцією і вони пішли. Після цього прийшли працівники міліції.

            Свідок ОСОБА_9, який працює старшим уповноваженим  ГУБОЗ МВС України суду дав показання, що завданням їхнього відділу є виявляти факт корупції і хабарництва. ОСОБА_5 звернувся до працівників міліції, бо відносно нього вчинялись незаконні дії. Оперативні заходи щодо ОСОБА_3 здійснював їхній відділ. Він входив в склад оперативної групи. До 09 серпня 2010 року він ОСОБА_5 не бачив і особисто з ним не знайомий. Він не пам’ятає, хто саме приймав заяву про злочин. ОСОБА_5 пояснював, що він неодноразово звертався до ДПІ Подільського району м. Києва і в підтвердження своїх слів додав запис, який зробив особисто, а також він пояснював, що обтяження майна було незаконно накладено і цей факт його дуже обурив.

Свідок ОСОБА_10, завідувач сектору організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Подільському районі міста Києва, показав, що працював під безпосереднім керівництвом начальника вказаного управління ОСОБА_3

У зв'язку із накладенням податкової застави на одного із засновників ЗАТ «Страхові традиції» до ОСОБА_3 приходив  адвокат цього засновника, якого востаннє він бачив 13.08.2010 разом з ОСОБА_3.

13.08.2010 року від ОСОБА_3 дізнався, що той прийняв рішення про зняття податкової застави з одного із засновників ЗАТ «Страхові традиції», однак, з яких причин, йому невідомо. ОСОБА_3 також передав йому заяву на зняття податкової застави з цього засновника, яка уже була з  візою ОСОБА_3, підписом ОСОБА_7 та печаткою, і доручив завезти її реєстратору. Однак, невдовзі ОСОБА_3 зателефонував йому і повідомив, що знаходиться на вулиці у своєму автомобілі, та попросив принести йому цю заяву. Коли він віддавав заяву ОСОБА_3, той пояснив, що юристу буде спокійніше, коли він особисто передасть цю заяву.

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 13.08.2010 року,  о 10 годині 50 хвилин 32 купюри, номіналом по 500 грн. кожна (всього на суму 16 тис. грн.), номери яких наведені у протоколі, були оброблені спеціальною хімічною люмінесцентною речовиною, та передані ОСОБА_5 для вручення їх ОСОБА_3 як хабар ( т.1 а.с.50-59).

Відповідно до протоколу огляду від 13.08.2010 року, при проведенні огляду касового залу АКБ «Юнекс» у м.Києві, по вул. Почайнинській, 38, у ОСОБА_3, який там знаходився, виявлено та вилучено 1700 доларів США, про які він пояснив, що одержав їх у касі банку за наслідками продажу 13 500 гривень.

Тоді ж, у касі банку виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 13 тис. 500 грн., а саме 27 купюр номіналом по 500 грн. кожна, а також банківська квитанція №96849/авто від 13.08.2010 року про здійснення о 12 годині 56 хвилин операції продажу валюти - 1700 доларів США за 13 430 грн.

Оглядом купюр під ультрафіолетовим випромінюванням, встановлено, що всі вони мають нашарування люмінесцентної речовини зеленуватого кольору.

На долонях ОСОБА_3 в ультрафіолетовому випромінюванні також виявлено нашарування слідоутворюючої речовини зеленуватого кольору схожої на ту, яка була виявлена на купюрах. Після чого, з допомогою марлевих тампонів (бинтів)  проведено змиви з долоней його рук.

Нашарування аналогічної речовини виявлено у ділянці правої кишені штанів ОСОБА_3( т.1 а.с.60-66).

При проведенні 13.08.2010 року о 17 годині 15 хвилин особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 у нього, серед іншого, вилучені кошти у розмірі 70 грн., двома купюрами номіналом 50 та 20 грн. Це повністю узгоджується із показаннями Той в частині обставин продажу валюти, зокрема, щодо давання 70 грн. здачі ( т.1 а.с.80-85)

Згідно із висновком експерта №513-ВКД від 26.08.2010 року, грошові знаки номіналом 500 грн., вилучені у касі банку «Юнекс» (27 купюр) та у ОСОБА_5 (5 купюр), відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с.21-25).

 Відповідно до висновку експерта №1146/х від 17.09.2010 року, на  змивах з долоней  рук ОСОБА_3  та  на  правій  задній кишені його штанів; на 27 купюрах по 500 грн., вилучених у банку «Юнекс»; на 5 купюрах, номіналом по 500 грн., вилучених у ОСОБА_5; на   17  купюрах  номіналом  по  100 доларів США,  а також купюрах номіналом 50 та 20 грн., вилучених у ОСОБА_3, виявлено   сліди спеціальної   хімічної   речовини,   яка   люмінесціює   в   УФ-променях жовто-зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на марлевих тампонах із змивами рук ОСОБА_3, та спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на правій задній кишені його штанів, мають спільну родову належність за фізико-хімічними властивостями із спеціальними хімічними речовинами, якими оброблені грошові купюри, вручені ОСОБА_5 для передачі як хабар ( т.2 а.с.32-38).

  Із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів за участю ОСОБА_3 вбачається, що розмови відбуваються між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо припинення податкової застави майна Один Зафіксовано розмову ОСОБА_3 і ОСОБА_5, в якій ідеться про документи, які ОСОБА_5 передає ОСОБА_3 і останній погоджується вирішити прохання ОСОБА_5 Вони ведуть розмову про валюту, в якій необхідно передати кошти ОСОБА_3 На записах відображено запевнення ОСОБА_3, що саме він вирішує питання, які ставить йому ОСОБА_5 Він організовує зустріч ОСОБА_5 із  заступником начальника ДПІ у Подільському районі ОСОБА_7, підтримує прохання ОСОБА_5, домовляється про подальшу зустріч. Із відеозаписів вбачаються обставини спільного відвідування ОСОБА_3 і ОСОБА_5 АБ « Юнекс», пояснення ОСОБА_3 про необхідність  вжиття запобіжних заходів від неприємностей при передачі коштів, обставини передачі ОСОБА_3 ОСОБА_5 заяви про припинення податкової застави. На відео зафіксовано обставини активної участі ОСОБА_3 в обміні коштів ОСОБА_5 у банку, та отримання ОСОБА_3 обміняних коштів у доларах США, а також обставини затримання ОСОБА_3 та вилучення у нього грошових коштів ( т.2 а.с.105).

 Згідно висновку   почеркознавчої експертизи  №542-ВКД     від     07.09.2010 року    підпис (віза) від імені ОСОБА_3 на зворотному боці в нижній частині аркушу заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 13.08.2010 року за вих.№7088/9/24-106 виконаний ОСОБА_3( т.2 а.с.67-69)

  Згідно протоколу обшуку від 13.08.2010 року у службовому кабінеті
ОСОБА_3 вилучено заяву ОСОБА_5 від 09.08.2010 року про виключення
майна Один з реєстру обтяжень( т.2 а.с.3-9).                                                                     

   Відповідно до ст.1 Закону України про «Про державну податкову службу в Україні», до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Згідно ст.4 цього ж закону Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі( витяг т.2 а.с.193-195).

Згідно затвердженого наказом ДПА України №412 від 25.06.2008 року Положення «Про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію у місті з районним поділом» державна податкова інспекція у районі в місті є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади( т.2 а.с.116-127).

                 Відповідно до затвердженого наказом ДПІ у Подільському районі міста Києва №1116 від 26.12.2008 року Положення «Про управління погашення прострочених податкових зобов «язань»:          п.п.1.1: управління   є   самостійним   структурним   підрозділом   ДПІ   у Подільському районі міста Києва; п.п.2.1:одним з основних завдань управління є вжиття заходів по скороченню податкового боргу; п.п.1.38: управління виконує функцію стягнення податкового боргу; п.п.1.38.5: зазначена функція   включає   проведення   заходів   щодо погашення податкового боргу, у т.ч. шляхом реєстрації податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. п.п.3.1: управління погашення прострочених податкових зобов'язань очолює начальник управління; п.п.4.1: начальник управління  здійснює загальне  керівництво управлінням по виконанню обов'язків і функцій, передбачених цим положенням; п.п.4.3: начальник управління видає у межах компетенції управління доручення і дає вказівки, обов'язкові для виконання працівниками управління; п.п.4.5:  начальник управління несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління основних завдань та функцій згідно з чинним законодавством ( т.1, а.с.138-143).

          Згідно з наказом №76-о від 19.04.2010 року ДПІ у Подільському районі міста Києва ОСОБА_3 призначено, у порядку переводу, з 19.04.2010 року на посаду начальника управління погашення прострочених податкових зобов'язань цієї інспекції, з підтвердженням спеціального звання радника податкової служби 3 рангу ( т.2 а.с.149).

           Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, перевіряючи доводи учасників процесу, суд бере до уваги:

         Відповідно до наказу №177-о від 17.08.2010 року ДПІ у Подільському районі міста Києва ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління погашення прострочених податкових зобов'язань за власним бажанням з цієї дати.

З наявної у його особовій справі заяви про звільнення, що датована 11.08.2010 року, вбачається, що у ДПІ району вона надійшла лише 17.08.2010 року, значно пізніше, аніж ОСОБА_3 було затримано.

Суд  погоджується з доводами обвинувачення, що ОСОБА_3 за своїм посадовим становищем та колом обов»язків начальника управління  був наділений повноваженнями  вчиняти дії в інтересах ОСОБА_5 та Один з використанням наданого його службового становища.

          На думку суду кваліфікація дій  підсудного за ст. 368 КК України повністю відповідає вимогам пункту 2  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», який, зокрема, передбачає, що «відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала  його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов»язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але для вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу».

          ОСОБА_3, працюючи начальником управління ДПІ у Подільському районі міста Києва, сам  безпосередньо у відповідності  до своїх службових обов»язків займався розглядом  звернення адвоката ОСОБА_5, який діяв в інтересах Один, вчиняв дії щоб отримати хабар. Він, використовуючи своє службове становище, вживав заходи щодо отримання хабара поєднаного з вимаганням, створював умови, які б спонукали ОСОБА_5 до передачі хабара. Він як службова особа погоджував прийняття рішень з керівниками, давав вказівки працівникам, які займали нижчі посади підготувати відповідні документи, погоджував текст рішень, давав вказівку на його реєстрацію, мав повноваження взяти і особисто передати необхідний документ  ОСОБА_5 з метою отримання хабара.

           Суд бере до уваги, що під час досудового слідства відомостей, які б вказували на провокацію хабара з боку працівників міліції та ОСОБА_5 з метою подальшого викриття ОСОБА_3, не здобуто. В порушенні кримінальної справи щодо них за ст.370 КК України відмовлено за відсутністю складу цього злочину ( т.2 а.с.214-215)

            Згідно ч.3 ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

           Оцінивши всі докази в їх сукупності, безпосередньо їх дослідивши, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч.2 КК України.

           Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ознакою вимагання хабара, оскільки його дії були пов»язані із погрозою  не вчинення дій з використанням службового становища, що могло заподіяти шкоду правам та законним інтересам Один, та умисним створенням умов, за яких ОСОБА_5 вимушений був дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо  прав особи, яку він представляв, та його інтересам.

            Суд погоджується з доводами обвинувачення, що відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України ОСОБА_3, будучи керівником структурного підрозділу органу державної влади та управління, був службовою особою, яка займала відповідальне становище.

            З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара, поєднаного з вимаганням, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданого йому службового становища, ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 368 КК України.

          Обираючи покарання  ОСОБА_3, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.368 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який раніше не судимий, що розмір хабара становить всього 13500 гривень.

           Суд погоджується з пропозицією прокурора визнати пом»якшуючою покарання обставиною ОСОБА_3 виключно позитивні характеристики щодо нього до скоєння злочину. Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 перебуваючи на державній службі  виключно позитивно характеризувався під час роботи у податкових органах Республіки Крим та міста Києва. Він має численні  грамоти, подяки та інші заохочення керівників податкових органів та керівників органів державної влади. Його виключно позитивно характеризують сусіди по місцю проживання.

           Окрім цього, згідно ч.2 ст. 66 КК України, яка передбачає можливість визнання пом»якшуючими покарання обставинами, які не передбачені ч.1 ст.66 КК України, суд вважає за можливе визнати пом»якшуючими покарання обставинами особливості сімейного стану підсудного, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також має хворих батьків пенсіонерів.

            Заслухавши безпосередньо в судовому засіданні підсудного, його  відношення до скоєного, щире переживання за скоєне, його запевнень, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, суд вважає за можливе також визнати пом»якшуючою покарання обставиною ОСОБА_3 його щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України. Суд вважає, що висловлювання позиції підсудного на певних етапах  руху справи про правильність чи неправильність  кваліфікації його дій, при повному визнанні фактичних обставин подій, не свідчить про нещирість поведінки. Суд бере до уваги, що під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав свою вину по  зміненому прокурором  в судовому засіданні  обвинуваченню, в тому числі і кваліфікуючі ознаки його дій та щиро покаявся.

           Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання  ОСОБА_3, не встановлено.

           Враховуючи конкретні обставини справи,  значну суспільну небезпеку скоєного, суд приходить до висновку  про необхідність засудження  ОСОБА_3 до  покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям. Призначення іншого виду покарання  не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільній небезпеці, не буде належним чином сприяти виправленню підсудного та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

           З урахуванням характеру вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, всіх обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади та конфіскацію всього майна, яке є його власністю.

            Згідно ст. 54 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив тяжкий службовий злочин, суд вважає за необхідне  позбавити спеціального звання  - радника податкової служби 3 рангу.

          У зв»язку із наявністю декількох обставин, що пом»якшують покарання ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь  тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе відповідно до ст. 69 КК України призначити йому основне покарання передбачене ч.2 ст. 368 КК України  нижче від нижчої межі встановленої в санкції цієї статті.

         Суд  переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

          Оскільки гроші, які були вилучені після передачі хабара, передавались як хабар з метою викрити ОСОБА_3, їх належить передати законним володільцям.  У зв»язку з цим  ці кошти не можуть бути звернені в доход держави відповідно до п.4  ч.1 ст. 81 КПК України.

         Судом також взято до уваги, що нова редакція Цивільного Кодексу України  2004 року та Кримінально - процесуальний кодексу України на сьогоднішній день не передбачають стягнення  вартості безпідставно набутого майна, якщо таке майно не виявлено. Інших коштів здобутих злочинним шляхом, окрім тих, які необхідно повернути власникам, у підсудного не виявлено.

         Згідно ст.93 КПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на проведення криміналістичних експертиз по справі.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд ,-

                                                          З А С У Д И В :

        ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч.2 ст.368 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України в частині призначення основного покарання, у виді  чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та управління строком на три роки та з конфіскацією  всього майна, яке є його власністю.

          На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання  - радника податкової служби 3 рангу.

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_3 залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

      Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 13 серпня 2010 року.

      Стягнути з ОСОБА_3 п»ять тисяч  вісімсот вісімдесят одну гривну 08 копійок  судових витрат на проведення криміналістичних експертиз по справі (Отримувач: НДЕКЦ ГУ МВС України у Київській області. Код ЗКПО: 25574713, Розрахунковий рахунок :№31250272210700. МФО  821018 в УДК Київській області

      Речові докази по справі: Грошові кошти, а саме - 27 купюр номіналом по 500 грн., які вилучено у касі АКБ «Юнекс», а також 5 купюр номіналом по 500 грн., які були вилучені у ОСОБА_5, які зберігаються в АКБ «Юнекс» - повернути ГУБОЗ МВС України. Грошові  кошти у сумі 1700 доларів США та 70 грн., які були вилучені у ОСОБА_3 і які зберігаються в АКБ «Юнекс» - передати АКБ «Юнекс», як законному володільцю.

      Речові докази по справі:

-          тампони зі змивами з рук ОСОБА_3 – знищити;

-          штани ОСОБА_3 - передати йому як власнику;

-          оптичний диск ДВД-Р з копією інформації з носіїв ( т.2 а.с.105) зашити у справі;

-           диктофон «Самсунг» із коробкою і шнуром - повернути ОСОБА_5, як законному володільцю;

-           два мобільні телефони « Нокіа», повернути ОСОБА_3;

-           два флеш накопичувача, магнітні носії, після знищення наявної на них інформації, для подальшого використання передати   ГУБОЗ МВС України;

       Речові докази - документи, які зберігаються в матеріалах справи, залишити  у справі для подальшого зберігання.

       На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва, а підсудним ОСОБА_3 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                                                                Бородій  В.  М.