Справа № 2-а-371/11

П  О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"16" березня 2011 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді                                                             Крамаря В. М.

при секретарі                                                                       Осадці М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання незаконною відмови у призначенні пільгової пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання незаконною відмови у призначенні пільгової пенсії.

В позовній заяві позивач вказав, що він з 04 червня 1983 року по даний час працює в навчальному закладі (спочатку в Бережанському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства, який пізніше було реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж, а в 2000 році –в Бережанський агротехнічний інститут Національного аграрного університету) на посаді майстра виробничого навчання і впродовж всього часу здійснює підготовку студентів за спеціальністю механізація сільського господарства за освітньо- кваліфікаційним рівнем - молодший спеціаліст 1-го та 2-го рівня акредитації за професією «тракторист –машиніст», і хоч його стаж роботи на вищевказаній  посаді складає більше двадцяти п’яти років, і він має право на призначення пільгової пенсії, однак відповідачем у призначенні такої пенсії було відмовлено по тій причині, що з 8 червня 2000 року навчальному закладу, у якому він працює, присвоєно 3-ій рівень акредитації і з цього часу його стаж роботи, як майстра виробничого навчання, не зараховується до пільгової пенсії.

Вважає таку відмову безпідставною, оскільки з 04.06.1983 року він постійно працює на посаді майстра виробничого навчання Бережанського агротехнічного інституту, який діє в складі Національного аграрного університету з правом юридичної особи і продовжує готовити фахівців за 1-им та 2-им рівнями акредитації, що дає йому право виходу на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу від 25 років, незалежно від віку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити, дав суду пояснення аналогічні пред’явленому ним позову, просив долучити до матеріалів справи рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного та вищого адміністративного суду, якими вирішено аналогічний спір.

Представник управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі –Дарморіс О.М. позов не визнала, суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 з 04 червня 1983 року по цей час працює майстром виробничого навчання, однак Бережанський технікум механізації і електрифікації сільського господарства, а пізніше коледж, 8 червня 2000 року було реорганізовано в Бережанський агротехнічний інститут та присвоєно 3-ій рівень акредитації, а тому стаж роботи позивача слід рахувати лише з 04 червня 1983 року по 7 червня 2000 року, що становить 18 років і 4 дні. Зазначеного стажу недостатньо для призначення позивачу пенсії відповідно до Постанови КМ України №909 від 4 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за  вислугу років».

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»від 11 вересня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»із змінами та доповненнями від 26 вересня 2002 року та від 12 листопада 2004 року, право виходу на пенсію мають майстри виробничого навчання вищих навчальних закладів 1–2 рівнів акредитації при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років, незалежно від віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно працює з 04 червня 1983 року на посаді майстра виробничого навчання спочатку у Бережанському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства, а пізніше з червня 2000 року у Бережанському агротехнічному інституті Національного аграрного університету, який відповідно до Статуту є правонаступником технікуму механізації та електрифікації сільського господарства і Бережанського агротехнічного коледжу.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про освіту»від 4 червня 1991 року, вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо –кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації, можуть створювати різні типи навчально –науково виробничих комплексів, об’єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року за № 1074 «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад»в п. 10 зазначено, що вищі навчальні заклади за погодженням з міністерствами, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть готувати фахівців за всіма освітньо –професійними програмами навчальних закладів нижчого рівня акредитації, якщо вони утворили комплекс з іншими навчальними закладами, які проводять підготовку за програмами такого рівня. Згідно п.22 постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 1998 року «Про затвердження Положення про освітньо –кваліфікаційні рівні», освітньо –професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами 1-го рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад 1-го рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

Наказом № 212 від 8 червня 2000 року Національного аграрного університету було створено Бережанский агротехнічний інститут Національного аграрного університету на базі Бережанського агротехнічного коледжу. Інститут діє в складі Національного аграрного університету з правом юридичної особи і продовжує здійснювати підготовку фахівців за 1-м та 2-м рівнями акредитації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 434 від 6 травня 2001 року  встановлено, що студенти Бережанського агротехнічного коледжу, який ліквідується, продовжують навчання у Бережанському агротехнічному інституті.

Міністерством освіти України Бережанський агротехнічний інститут відповідно до рішення ДАК від 20 червня 2000 року визнано акредитованим за 1-м та 2-м рівнем, термін дії сертифіката встановлений до 1 липня 2005 року, а рішенням ДАК від 19 квітня 2005 року інституту видано сертифікат 1-го рівня акредитації, термін дії сертифіката до 1 липня 2010 року. На підставі сертифікатів Бережанському агротехнічному інституту було видано ліцензії та надано право готувати, крім спеціалістів вищої освіти, молодших спеціалістів.

Згідно з ліцензією серії АВ № 529651, виданою Міністерством Освіти і Науки України 29.06.2010 року, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», в якому працює позивач, по цей час здійснює підготовку молодших спеціалістів, як навчальний заклад 1-го, 2-го рівнів акредитації.

Саме підготовкою молодших спеціалістів (техніків –механіків) займався з 04 червня 1983 року по цей час позивач ОСОБА_1, що підтверджується Положенням майстра виробничого навчання та довідкою виданою Бережанським агротехнічним інститутом 05.01.2011 року за № 162.

Здобуті в судовому засіданні докази свідчать про те, що Бережанський агротехнічний інститут був створений на базі коледжу в червні 2000 року, діє в складі Національного аграрного університету, має не тільки сертифікат 3-го рівня акредитації, а і 1-го та 2 -го рівня, які видані в установленому Законом порядку, Міністерством Освіти і Науки України за погодженням Національного аграрного Університету на підставі постанов Кабінету Міністрів  України, відповідно до рішень Державної Акредитаційної комісії. Позивач ОСОБА_1 працює майстром виробничого навчання з 04 червня 1983 року, здійснює підготовку фахівців за 1-м  та 2-м рівнем акредитації, має стаж роботи більше 25 років, а тому він відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року має право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Таким чином, на підставі здобутих в судовому засіданні доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 6, 9-12, 158-163 КАС України та Постановою КМ України за № 909 від 4 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та спеціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»із змінами і доповненнями від 26 вересня 2002 року та 12 листопада 2004 року, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугою років як майстру виробничого навчання.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі встановити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років незалежно від віку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року, як майстру виробничого навчання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя