УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

«16» серпня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Римар Т.М.

суддів - Татарчука В.Г., Вавріва І.З.

з участю - прокурора Гузіка Й.М.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3                             

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією потерпілогоОСОБА_4. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року,

встановила:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1,       гр.-на       України, непрацюючого, несудимого,

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і відповідно до вимог п.п.п.2,3,4 ст.76 КК України на нього покладено обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтись у вищевказані органи для реєстрації,

Справа №11-270                                                 Головуючий у 1 інстанції - Комендат Р.Т.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України                                            Доповідач - Римар Т,М.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,                                   уродженця

АДРЕСА_2

Тернопільської    області,     жителя   АДРЕСА_3

Тернопільської      області,       гр.-на       України,

непрацюючого, несудимого,-

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і відповідно до вимог п.п.2,3,4 ст.76 КК України на нього покладено обов»язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з»являтись у вищевказані органи для реєстрації.

Задоволено цивільний позов потерпілогоОСОБА_4. та постановлено стягнути в його користь з засуджених солідарно 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2. визнані винними і засуджені за те, що 6 січня 2006 року біля 3 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, вони, побачивши на вул.. С.Бандери у м.Тернополі ОСОБА_4., за попередньою змовою групою осіб збили його з ніг та застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,- спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, відкрито викрали належне йому майно - чоловічу шкіряну куртку, срібні- ланцюжок, браслет, каблучку, загальною вартістю 615 грн.

В апеляції потерпілий ОСОБА_4. просить вирок щодо засудженого ОСОБА_3 скасувати із-за невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та негативим даним щодо особи засудженого, при цьому посилається на те, що таке покарання суд обрав ОСОБА_3. з умовою відшкодування йому , як потерпілому, спричиненої моральної шкоди, однак останній наступного дня після постановлення щодо нього вироку заподіяну моральну шкоду, як обіцяв, не відшкодував.

Вирок щодо засудженого ОСОБА_2 не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, його захисника-адвоката ОСОБА_1, які вважають вирок законним та обґрунтованим, міркування прокурора про залишення вироку без змін, колегія суддів, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції потерпілогоОСОБА_4. підстав для її задоволення не вбачає.

З протоколу судового засідання вбачається, що під час розгляду справи судом 1-ї інстанції потерпілий ОСОБА_4. просив призначити винним, в т.ч. ОСОБА_3. покарання, не пов»язане з позбавленням волі - умовне- і не

пов»язував це своє прохання з умовою відшкодування йому засудженими сричиненої злочином моральної шкоди.

Як видно із вироку, суд, обираючи покарання ОСОБА_3, врахував те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину, у скоєному щиро розкаявся, заподіяну злочином матеріальну шкоду потерпілому відшкодовано, як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно ( а.с.91,93,94,95).

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_3. відповідає тяжкості скоєного ним злочину і даним про його особу, а рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням прийняте у відповідності з вимогами ст. 75 КК України і є вмотивованим.

Щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_4. заподіяної злочином моральної шкоди, то вирок суду в цій частині буде виконаний у встановленому діючим законодавством порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілогоОСОБА_4. залишити без задоволення. Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни.