РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                           Справа № 21/1682-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Тимошенко О.М. ,
 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Рузіахунова Л.В. дов.№22-16/112 від 10.07.2009 року.

Від відповідача - представник Проскурівська К.Г. дов.№81/446 від 22.03.2010 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Новатор" на рішення господарського суду  Хмельницької області від 29.10.10 р. у справі №21/1682-10 (суддя Огороднік К.М. )

за позовом Головне управління статистики у Хмельницькій області

до Державного підприємства "Новатор"

про зобов'язання виділити в користування два місця (1 кімнату) в гуртожитку по АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року у справі №21/1682-10 позов задоволено.

          Присуджено: Державному підприємству "Новатор" (29016, м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, код ЄДРПОУ 22987900) надати (виділити) в користування Головному управлінню статистики у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, код ЄДРПОУ 02362894) два місця (одну кімнату) в гуртожитку по АДРЕСА_1 для проживання працівників статуправління згідно з договором від 17.02.1988 року.

          Стягнуто з ДП "Новатор" (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, код ЄДРПОУ 22987900) на користь Головного управління статистики в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, код ЄДРПОУ 02362894) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення місцевого господарського суду скасувати. В позові відмовити.

          В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що господарський суд не встановив, яке саме право позивача порушене.

          Скаржник доводить, що договір від 17.02.1988 року не є договором на дольову участь у будівництві, у зв"язку з тим, що його умови не відповідають чинному на той час законодавству. В той же час апелянт доводить, що це може бути договір найму, залишивши поза увагою, що цей договір не містить у собі істотних умов, притаманних саме договору найму. А тому його не можна вважати договором найму.

          Крім того, відповідач посилається на те, що гуртожиток є державною власністю і порядок управління та розпорядження ним регламентується відповідними законами.

          Апелянт посилається на рішення судів у справі №2/9386. На його думку спір вирішено між тими ж сторонами з того ж предмету спору.

          Позивач заперечує доводи апеляційної скарги тим, що: ДП „Новатор" не звертає увагу на те, що судовими рішеннями у справі № 10/2/9386 встановлено, що договір існував, позивачем за п"ять місць в гуртожитку кошти сплачені, а відповідач в свій час виділив Головному управлінню статистики у Хмельницькій області п"ять місць в гуртожитку, що свідчить про те, що умови договору сторонами виконані. ДП „Новатор" вважає, що між сторонами існував договір найму, на підставі якого було надано позивачу п"ять місць в гуртожитку, а тому при звільненні двох місць Головним управлінням статистики, останній втратив право в подальшому вимагати ці місця для проживання його працівників. Не можемо погодитися з такою думкою апелянта, оскільки п"ять місць були куплені позивачем згідно договору для постійного проживання його працівників, а отже вимагати повернення місць, на яких тимчасово проживали працівники апелянта, позивач має право в будь-який час.

          Предметом спору у справі №2/9386 була конкретна кімната №618.

          Разом з тим, саме в рішеннях по справі № 2/9386 було встановлено, що договір між сторонами існував, гроші Головним управлінням статистики за гг "ять місць в гуртожитку були перераховані, а тому воно має дві кімнати у гуртожитку по АДРЕСА_1. Право користування двома кімнатами на п"ять місць у позивача ніхто не забирав. А договір, на підставі якого ДП „Новатор" виділило Стутуправлінню ці місця, у встановленому законом порядку недійсним не визнаний. Вважаємо, що цей договір міг би бути припинений виконанням (на що посилається апелянт ) лише у випадку виконання зобов "язань обома сторонами договору та недопущення в подальшому порушення його умов сторонами. Проте, зазначений позов був зумовлений тим, що одна із сторін, а саме ДП „Новатор", порушило умови договору від 17.02.88 року, відмовившись повертати одну кімнату, в якій тимчасово з дозволу Головного управління статистики проживали працівники апелянта. Враховуючи, що договір на дольову участь у будівництві гуртожитку був оплатним і сплачено було саме вартість цих кімнат, а не орендна плата, Головне управління статистики має право постійного користування двома кімнатами гуртожитку (на три і два місця ).

          Апелянт посилається також на те, що гуртожиток є державною власністю і порядок управління і розпорядження ним регламентується відповідними законами. Проте. апелянт залишає поза увагою той факт, що Головне управління статистики у Хмельницькій області також є державною установою і ним були сплачені за п "ять місць в гуртожитку також державні кошти, а тому воно на законних підставах володіє цими місцями в гуртожитку.

          Укладений між сторонами договір від 17.02.1988 року затверджений начальником Головного управління промисловості і капітального будівництва відповідного міністерства ВО „Новатор" Гвоздовським. Тобто, передача Облстатуправлінням капітальних вкладень в сумі 12,64 тис. крб. на будівництво гуртожитку та виділення п"ятьох місць здійснювалась з дозволу міністерства, в яке входило ВО „Новатор" на той час.

          Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Вважаючи, що ДП "Новатор" порушує право користування кімнатою №618 в гуртожитку, яке виникло на підставі договору про дольову участь від 17.02.1988 року, Обласне управління статистики звернулося за захистом порушеного права до суду.

          Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.05.2009 року по справі № 10/2/9386 відмовлено у позові Головного управління статистики у Хмельницькій області до Державного підприємства "Новатор" про зобов'язати ДП "Новатор" надати Головному управлінню статистики в користування кімнату №618 в гуртожитку по АДРЕСА_1, у м.Хмельницькому.

          Постановою Житомирський апеляційний господарський суд від 17.08.2010 року по справі № 10/2/9386 рішення господарського суду Хмельницької області від 14.05.2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Головного управління статистики Хмельницькій області - без задоволення.

          При прийнятті вказаної постанови Житомирським апеляційним господарським судом встановлено, що 28.10.1988 року Державною приймальною комісією, призначеною наказом ВО "Новатор" від 05.10.1988 року № 843"а" складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гуртожитку на 575 місць з вбудовано-прибудованим блоком обслуговування по АДРЕСА_1, який затверджено наказом генерального директора ВО "Новатор" Кулігіна Б.М. від 01.11.1988 року № 927"а". В акті зазначено, що будівництво здійснено генеральним підрядником - БМУ "Промбуд-2" тресту "Хмельницькбуд". Згідно з довідкою ВО "Новатор", погодженою начальником ОПЕРУ Промбудбанку, фінансування будівництва гуртожитку на 575 місць по АДРЕСА_1 здійснювалось за рахунок власних коштів ВО "Новатор" (централізованих - 621 тис.крб., нецентралізованих - 475 тис.крб.), а відповідно до довідки відповідача від 14.01.2008 року № 81/15 гуртожиток по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП "Новатор", технічно обслуговується підрозділами підприємства. Будь-який платіжний документ на підтвердження перерахування позивачем коштів на фінансування будівництва гуртожитку в матеріалах справи відсутній. В довідці ДП "Новатор" від 09.06.2008 року № 26/52 вказано, що платіжні документи за період до 1990 року знищені, термін зберігання яких відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів становив 5 років, за 1988 рік платіжні документи знищені відповідно до акту знищення документів від 03.03.1994 року. В довідці філії "Відділення Промінвестбанку в м. Хмельницький" від 25.02.2008 року № 04-04/329, наданої на запит представника ДП "Новатор", йдеться про неможливість надання інформації щодо перерахування облстатуправлінням коштів ВО "Новатор" в сумі 12,64 тис.крб. у зв'язку із закінченням строків зберігання відповідних банківських документів та проведенням їх фактичного знищення в порядку, встановленому законодавством. Проте, письмовими поясненнями колишнього заступника генерального директора ВО "Новатор" Присяжного Миколи Федоровича, випискою з Головної книги Хмельницького облстатуправління за 1988 рік підтверджується, що Хмельницьке облстатуправління брало участь у фінансуванні житлового будівництва. З доповідної записки заступника начальника управління статистики та доданої до неї довідки про використання коштів Фонду соціального розвитку для дольової участі в будівництві в 1986 - 1989 роках вбачається, що за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (12,6 тис.крб.) обласне управління статистики має дві кімнати в гуртожитку Хмельницького радіотехзаводу (3-х містна та 2-х містна кімнати). Відповідно до п.1.2.1 статуту Державного виробничого об'єднання "Новатор", зареєстрованому рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів від 19.12.1991р. № 303-Т та перереєстрованому рішенням Хмельницької обласної державної адміністрації від 14.03.1994р. № 633, до складу ДВО "Новатор" входили підприємства, зокрема, Хмельницький радіотехнічний завод з правами головного підприємства і структурної одиниці об'єднання з наданням йому розрахункових рахунків та господарської самостійності. В 1988 році Хмельницькому радіотехнічному заводу обласним управлінням статистики було сплачено 12,64 тис.крб. за отримання в гуртожитку 2-х кімнат на 5 місць. Листи Хмельницького радіотехнічного заводу від 12.12.1988 року № 93/339 і від 20.06.1989 року № 93/111, адресовані Хмельницькому облстатуправлінню, свідчать про те, що за договором про дольову участь від 17.02.1988 року облстатуправлінню виділено в розпорядження 5 місць в гуртожитку: кімнату №204 на 3 місця та кімнату №517 (в подальшому №618, оскільки №517 зазначено помилково) на 2 місця. Отже, відповідач підтвердив виконання умов договору від 17.02.1988 року в частині надання в розпорядження облстатуправління 5 місць в гуртожитку. Також підтвердженням виконання умов договору є лист відповідача від 31.07.200 року № 41/1381, в якому останній не заперечував факту звільнення житлової площі колишніми працівниками позивача, вказуючи на тимчасове проживання на цих місцях (кімната №517) працівників заводу та зазначив, що ОСОБА_1., працівник облстатуправління, буде переселена в закріплену за позивачем кімнату №204 жилою площею 17 кв.м. На підставі протоколу профспілкового комітету ДВО "Новатор" від 21.01.2001 року № 13 працівнику облстатуправління ОСОБА_1 видано ордер № 700 серії м/с на жилу площу в гуртожитку по АДРЕСА_1, кімната №204 розміром 17 кв.м. Отже, на даний час позивачем використовується в гуртожитку три місця (кімната №204).                                         Вважаючи, що ДП "Новатор" порушує право позивача, яке виникло на підставі договору про дольову участь від 17.02.1988 року, обласне управління статистики звернулося за захистом порушеного права до суду та просило винести рішення про надання (виділення) відповідачем - Державним підприємством "Новатор" - в користування Головному управлінню статистики у Хмельницькій області два місця (одну кімнату) в гуртожитку по АДРЕСА_1 для проживання працівників статуправління згідно з договором від 17.02.1988 року.

          Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

          Згідно розділу 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.                               Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.                               Пунктами 3, 4, 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі можуть бути способами захисту цивільних прав та інтересів.

          Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.                               Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                               Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Оскільки доказами, наданими в матеріали справи  № 21/1682-10, рішеннями судів по справі № 10/2/9386, підтверджується виконання відповідачем умов договору від 17.02.1988 року в частині надання в розпорядження облстатуправління 5 місць в гуртожитку, враховуючи, що на час прийняття рішення по справі позивачем використовується в гуртожитку три місця, суд вважає, що вимога про надання (виділення) відповідачем - Державним підприємством "Новатор" - в користування Головному управлінню статистики у Хмельницькій області два місця (одну кімнату) в гуртожитку по АДРЕСА_1 для проживання працівників статуправління згідно з договором від 17.02.1988 року є правомірною. Відповідно позов підлягає задоволенню.

          Приймаючи рішення по справі, суд дійшов правильного висновку, що договір від 17.02.1988 року у встановленому порядку не визнаний недійсним. Під час розгляду судових справі суди дійшли висновку про виконання позивачем умов договору щодо оплати та наявність зобов'язань відповідача щодо передачі позивачу 5 місць в гуртожитку. Посилання відповідача на відсутність вільних кімнат в гуртожитку по АДРЕСА_1, судом до уваги не приймається, оскільки наведене не звільняє відповідача від необхідності виконання зобов'язань за договором від 17.02.1988 року.

          Таким чином, місцевим господарським судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення у справі. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають обставинам справи. Місцевим господарським судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

 Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Новатор" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року по справі №21/1682-10 залишити без задоволення.

 2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року по справі №21/1682-10 залишити без змін.

 3. Матеріали справи №21/1682-10 повернути в господарський суд Хмельницької області.

         4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.