ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/288/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріКириловій Х.Ю.
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/288/11за позовом Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерське) господарства «Лесное»про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з Селянського (фермерське) господарства «Лесное» заборгованість в рахунок сплати податкового боргу з земельного податку та податку на додану вартість в сумі 100680,55 грн. на користь державного бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Новомосковській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків. Відповідач має заборгованість по сплаті земельного податку та податку на додану вартість в сумі 100680,55 грн. Вказана заборгованість до цього часу відповідачем не сплачена. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.
17.03.2011 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу.
Сторони у судове засідання не з’явились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що свідчать матеріали справи, тому у відповідності до ст.. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втрачають чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Селянське (фермерське) господарство «Лесное»зареєстроване рішенням Магдалинівськс райдержадміністрації від 25.03.1992р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію №622472 від 22.08.2008р., та є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Новомосковській об’єднаній державній податковій інспекції.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість Селянського господарства «Лесное»виникла внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання по податку додану вартість в сумі 1500 грн. 00 коп., що підтверджується податковою декларацією по податку на додану вартість від 19.08.2010 р. №10401.
Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 19.04.2010 р. за №138 на підставі статті Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 відповідачу було надано розстроченя податкового зобов'язання по податку на додану вартість загальну суму 94396 грн. терміном до 17.12.2010р., що підтверджується Договором від 19.04.201 №17/240.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, рішенням від 13.10.2010р. №5 ДПА у Дніпропетровській області скасовано рішення від 19.04.2010р. №138 на загальну суму наданої рострочки податкових зобов'язань по ПДВ на суму 94396 грн.00 коп. Актом Новомосковської ОДПІ від 26.03.2010р. №65 «Про результати невиїзної документальної перевірки Селянського (фермерського) господарства «Лесное»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р.»на підставі ст.2,5,6,13,14 Закону України „Про плату за землю" від 19.09.1996р. №378/96-ВР, відповідачу було визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 875 грн.88, про що свідчить податкове повідомленням-рішення від 08.04.2010р. №0000092320/0 прийняте на підставі зазначеного вище акту перевірки. Корінець податкового повідомлення-рішення було вручено керівнику підприємства, що підтверджується особистим підписом керівника Косенко О.О.
21.10.2010 р. Новомосковською ОДПІ на адресу керівництва СФГ„Лесное" було направлено лист з питань вжиття заходів погашення податкового боргу.
Станом на 20.12.2010р. відповідь на листи не отримана, заборгованість перед бюджетом не погашена.
Новомосковською ОДПІ 25.09.2010р. було винесено рішення за №29 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до ст..6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000р. Новомосковською ОДПІ на адресу СФГ «Лесное» надіслано першу податкову вимогу №1/6 23.06.2010р. та другу податкову вимогу № 2/16 від 23.07.2010 р. щодо сплати узгоджених сум податкової заборгованості. Перша та друга податкові вимоги повернулися поштою з відміткою про неможливість вручення платнику податків з причин незнаходження платника за адресою, про що було складено акти № 12 від 23.06.2010 р. та №16 від 06.09.2010р. про розміщення податкової вимоги на дошці оголошень.
Таким чином, заборгованість відповідача в добровільному порядку залишається не погашеною та складає 875 грн. 88 коп. по земельному податку з юридичних осіб та 99804 грн. 67 коп. по податку на додану вартість. Сума податкового зобов’язання відповідачем ні адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалась.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до переліку загальнодержавних податків і зборів віднесено земельний податок з юридичних осіб та податок на додану вартість.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У відповідності до ст.. 14 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно статті 27 Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов’язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) у встановлені законом строки.
Порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.
Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов’язання.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов’язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Відповідно до підп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що факт існування податкового боргу в розмірі 100680,55 грн. доведений позивачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Керуючись ст.ст. 158 - 163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерське) господарства «Лесное» про стягнення податкової заборгованості – задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерське) господарства «Лесное» податковий борг з Селянського (фермерське) господарства «Лесное» в сумі 100680 грн. 55 коп. з яких земельний податок з юридичних осіб в сумі 875 грн. 88 коп. (код платежу 13050100) р/р № 33219811700142 (місцевий бюджет) та податок на додану вартість в сумі 99804 грн. 67 коп. (код платежу 14010100), розрахунковий рахунок 31113029700139 (державний бюджет).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна