Справа №22-ц- 3552/ 2006 p. Головуючий 1 інст. Козирева Г.М.,
Категорія : поновлення порушеного права Доповідач: Кіпенко І.С.
УХВАЛА іменем України
15 серпня 2006р. Судова колегія судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - судді Котелевець А.В., суддів - Кіпенка І.О, Кокоші В.В.
при секретарі - Шушкевич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2006р, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення порушеного права, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2004р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про поновлення порушеного права, відшкодування моральної шкоди. В квітні 2005р. ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, вказавши в якості позивача і свого чоловіка ОСОБА_2. В об'грунтування позову вказували на те, що їм на праві власності належить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, що є власниками суміжного будинку АДРЕСА_2, самовільно розширили свій сарай, захопивши частину їх земельної ділянки, таким чином, що згідно плану забудови, відстань між їх будинком і сараєм відповідачів повинна бути 1,25м., а складає лише 0,7м., та вирили між їх будинком і сараєм траншею куди зливають нечистоти та стікає вода атмосферних опадів. В наслідок таких дій, стіна їх будинку осіла, з'явились тріщини . Просили зобов'язати відповідачів: звільнити захоплену ними земельну ділянку шляхом зносу сараю, вичистити та забетонувати траншею, стягнути з відповідачів грошові кошти для проведення відновлювальних робіт в будинку, в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 4000грн., та судові витрати.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтвердив свої вимоги про усунення порушень йаго права власності, відшкодування шкоди.
Відповідач ОСОБА_3 проти вимог позову заперечувала, посилаючись на те, що обставини на які посилається позивач не відповідають дійсності. Канаву між садибами викопали та забетонували по розпорядженню комісії з виконкому с/Ради для стоку води, яка витікає на вулицю, а не під будинок позивачів.
Справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_4, який надав на адресу суду відповідну заяву, вказавши, що не має ніякого відношення до будинку позивачів, оскільки в суміжному будинку АДРЕСА_2 не проживає і не є його власником.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2006р, в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно оцінив надані докази, та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, безпідставні.
При розгляді спору судом встановлено, що сторони є власниками суміжних земельних ділянок, розташованих АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Згідно ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи містять висновок судової технічно-будівельної експертизи №4916 від 12.12.2005р. з якого вбачається, що встановити відповідність меж між власниками будинків розташованих АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в Харківському районі, не представляється можливим. Також не представляється можливим встановити достовірну причину руйнування жилого будинку, експертизою вказано лише можливі причини деформації жилого будинку. Допитана в судовому засіданні апеляційної інстанції експерт ОСОБА_5 підтвердила висновок експертизи.
У відповідності з п.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано доказів що до порушення її прав, спричинення матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позивачкою та її представником в відповідності з вимогами ст.ст. 10,11, 60 ЦПК України, не надано доказів які б беззаперечно підтверджували порушення відповідачем її прав. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції. За таких обставин судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.І ст. 307, 308,313-315,АДРЕСА_27,319 ЦПК Україна, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2006р, залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді