Судове рішення #1408146
Справа № 2-2588/2007 р

Справа № 2-2588/2007 р.

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12 грудня    2007 року    Красноармійський міськрайонний суд

 Донецької області

у складі:          головуючого-судді Заруцької Г.М.

                                   при секретарі          Терещенко О.І.

                                   за участю адвоката ОСОБА_1

                                          позивача           ОСОБА_2

                        представника відповідача  Деревенець В.О.                                  

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства „Селидіввугілля” про стягнення суми за затримку розрахунку при звільненні з роботи, -

в с т а н о в и в :

            Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ГП „Селидіввугілля”  про стягнення суми за затримку розрахунку при звільненні з роботи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з ГП „Селидіввугілля” шахта „1-3 „Новогродівська”   з 1974 року до 12 серпня  2004 року   він знаходився в трудових стосунках,  як  підземний електрослюсар.

12 серпня 2004 року він звільнився  з роботи за власним бажанням, згідно наказу № 135/к від 12 серпня 2004 року.

У відповідності  до положень ст. 115 Кодексу Законів про працю України  відповідач зобов'язаний сплачувати заробітну платню у строки, які установлені   колективним договором підприємства, але не менше двох разів на місяць.

В порушення встановлених норм законодавства, відповідач не виплачував йому заробітну  плату з 1996 року по  2001 рік  в загальній сумі 4090,13 грн., які згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2007 року стягнуті з відповідача на його користь. Крім того, цим рішенням суду стягнуто 2875 грн.86 коп. за несвоєчасну  виплату заробітної плати.

Але вказане рішення суду до цього часу є не виконаним, суму заборгованості по заробітній платі позивач не отримав.

      Оскільки на відповідача ніякі  правові важелі не впливають, то  він просить у судовому порядку стягнути з відповідача суму за затримку розрахунку при звільненні з роботи у загальній сумі 38741 грн.10 коп., виходячи з середньоденного  заробітку 35 грн.38 коп. х 1095 днів затримку розрахунку.

Вказану суму за затримку розрахунку позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Крім того, позивач просить  стягнути з відповідача 700 грн. витрати за надання йому правової допомоги, а всього 39441 грн.10 коп.

 У судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача позову не визнав, вказавши, що позивач сам не звертався до бухгалтерії підприємства за одержанням заборгованості по заробітній платі. Крім того, позивач ще  у 2002 році одержав довідку про заборгованість по заробітній платі, що мається у нього і до суду не звернувся. А на підприємстві  не  видається заборгованість тим особам, які отримали ці довідки. Зараз рішення Красноармійського міськрайонного суду від 19  січня 2007 року про стягнення з їх підприємства заборгованості на користь позивача не виконане, оскільки згідно з Законом України від  23 червня 2005 року „Про заходи, спрямовані на  забезпечення сталого функціонування  підприємств  паливно-енергетичного комплексу” усі  виконавчі провадження по сплаті заборгованості призупинені.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

      Судом установлено, що позивач з ГП „Селидіввугілля”шахта „1-3 „Новогродівська”   з 1974 року до 12 серпня  2004 року  знаходився в трудових відносинах,  як  підземний електрослюсар. 12 серпня 2004 року він звільнився  з роботи за власним бажанням, згідно наказу № 135/к від 12 серпня 2004 року  (а.с. 5).

         У відповідності  до положень ст. 115 Кодексу Законів про працю України  відповідач зобов'язаний сплачувати заробітну платню у строки, які установлені   колективним договором підприємства, але не менше двох разів на місяць.

В порушення встановлених норм законодавства, відповідач не виплачував позивачу заробітну  плату з 1996 року по  2001 рік  в загальній сумі 4090,13 грн., які згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2007 року стягнуті з відповідача на його користь від 19 січня 2007 року. Крім того, цим рішенням суду стягнуто 2875 грн.86 коп. за несвоєчасну  виплату заробітної плати (а. с. 7-10).

     Вказане рішення суду до цього часу є не виконаним, суму заборгованості по заробітній платі позивач не отримав (а.с.8-10).

  Суд не може погодиться з твердженням представника відповідача стосовно того, що рішення Красноармійського міськрайонного суду від 19  січня 2007 року про стягнення з їх підприємства заборгованості на користь позивача не виконується згідно з Законом України від  23 червня 2005 року „Про заходи, спрямовані на  забезпечення сталого функціонування  підприємств  паливно-енергетичного комплексу”, оскільки відповідно до ст. 2 вказаного Закону України його сфера дії  регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства поливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників  розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, тобто цей Закон регулює правовідносини, яки виникають між підприємствами і має відношення до трудового спору.

   Ст.. 116 Кодексу Законів про працю України  встановлює строки розрахунку при звільнені працівника, згідно з якою  при звільненні працівника виплата  всіх сум, що  належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо  працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути  виплачені не пізніше  наступного дня після пред'явлення звільненим  працівником вимоги про розрахунок.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача щодо того, що позивач сам не звертався в бухгалтерію підприємства за одержанням заборгованості по заробітній платі, а також отримав довідку про заборгованість по заробітній платі, тому йому не сплачувалася заборгованість, оскільки згідно доповнення до ч.1 ст.116 Кодексу Законів про працю України  „Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника  перед виплатою зазначених сум”. Крім того, ні яка норма законодавства про працю не  передбачає несплату заборгованості по заробітній платі у тому разі, коли робітнику була надана довідка про заборгованість по заробітної платі.

У відповідності до ст. 117 Кодексу Законів про працю України   в разі  невиплати з вини  або уповноваженого ним органу належних  звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу,  установа, організація повинні  виплатити працівникові його середній  заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки на а.с. 6 заробітна плата позивача за два місяця перед звільненням складає: за червень 2004 року  10 раб.  днів (останні робочі  дні непрацездатність) - 360,22 грн., липень 2004 року  21 раб. день - 736 грн. 63 коп., тоді середньомісячна  заробітна плата складає - 746 грн.13 коп., а середньоденна - 35 грн.38 коп.

Виходячи з наведеного середній заробіток за весь час затримки розрахунку складає:

за 2004 рік: серпень - 35,38 грн. х 12 дн. = 424 грн.56 коп., вересень - грудень - 4 місяця х 746,13 грн. = 2984 грн. 52 коп., 2005 рік 12 місяців +  2006 рік -12 місяців = 24 місяця х 746,13 грн.= 17907грн.12коп., за  2007 рік 11 місяців х 746,13 грн. = 8207,43 грн.;                  35,38 грн. х   10 днів = 353 грн. 80 коп., а всього  29877 грн. 43 коп.

          Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України  з відповідача необхідно стягнути судові витрати 1% від суми задоволеного позову 298 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.   та витрати за надання правової допомоги у сумі 700 грн. (а.с. 4).

 

            На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 115-117  Кодексу  Законів про  працю України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

            Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити частково.

            Стягнути з Державного підприємства ДХК „Селидіввугілля”  р/р 26003301490817 в ПІБ м. Селидове,  Донецької області МФО 334312 код ЕДРПОУ 33426253 ИНН 33262505219 св. № 06533484 на користь  ОСОБА_2  середній заробіток  за час затримки розрахунку  29877 грн.43 коп. і 700 грн. витрати за надання правової допомоги, а всього  30577 грн. 43 коп. ( Тридцять тисяч  п'ятсот сімдесят сім  грн. 43 коп.).

            В задоволенні іншої частини позовних вимог  ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з  Державного підприємства ДХК „Селидіввугілля на користь держави судовий збір у сумі 298 грн. 77 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. на користь УДК  в Донецькій області.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

                                   Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація