ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2011 р. Справа № 2a-158/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Кривун О.О.
за участю:
представника позивача - Раврика І.Д.
представника відповідача - Марунчака М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом КП "Галичводоканал" до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про визнання незаконним та скасування рішення №865 від 14.12.2010 року,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство “Галичводоканал” звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про визнання незаконним та скасування рішення №865 від 14.12.2010 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що порушень строків сплати страхових внесків Комунальне підприємство “Галичводоканал” не допускало. Страхові внески до Пенсійного фонду позивачем сплачувались своєчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задоволити.
Представник відповідача позов не визнав суду пояснив, що оскаржуване позивачем рішення прийнято у відповідності до вимог пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та пункту 9.3 та пункту 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на підставі даних особового рахунку позивача, а саме за несвоєчасну сплату страхових внесків. Просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Комунальне підприємство “Галичводоканал” зареєстроване як юридична особа та відповідно до ст.ст.1, 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-4 (далі-Закон України №1058-4), являється страхувальником –роботодавцем, який відповідно до цього Закону сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Внаслідок порушень строків сплати страхових внесків управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі щодо позивача прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або органом Пенсійного фонду №865 від 14.12.2010 року.
Виходячи із встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно частини 3 статті 18 даного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 даного Закону КП «Галичводоканал»як страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач самостійно надавав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нараховував суму страхових внесків, яка вносилась відповідачем до карток особового рахунку позивача.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106 Закону).
Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, шляхом накладення штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, рішення про застосування якого виноситься після проведення сплати заборгованої суми (п.2 ч.9 ст.106 Закону).
Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Виключно Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при поступленні надходжень від позивача у виді сплати поточних страхових внесків, відповідач законно зараховував їх в рахунок сплати наявної у позивача недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно того, що на момент прийняття спірного рішення, частину 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виключено, і відповідно позивачем безпідставно застосовано штрафні санкції.
На момент винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, яким позивачу нараховано суму штрафу в розмірі 9168,64 грн. та пені в розмірі 753,68 грн. зазначена норма Закону булла чинною, оскільки Закон України №2464-VI від 08.07.2010 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким внесено відповідні зміни у Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрав чинності з 01.01.2011 року.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі, при винесені оскаржуваного рішення №865 від 14.12.2010 року, діяло відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та до задоволення не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 08.02.2011 року.