ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2011 р. Справа № 2a-526/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Прут Ю.А.
за участю:
представника позивача –Вдовіна Р.Т.
представника відповідача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 17430,69 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих доплат до пенсії за період з 21.09.2002 року по 31.12.2009 року в сумі 17430,69 грн.
Позов мотивований тим, що постановою Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року, зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії з врахуванням підвищення до посадового окладу в розмірі 25% за службу у гірській місцевості та виплатити різницю коштів, що виникла внаслідок невключення даної надбавки. На виконання зазначеної постанови суду позивачем проведений перерахунок пенсії та виплачено відповідачу доплату до пенсії за період з з 21.09.2002 року по 31.12.2009 року в сумі 17430,69 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2010 року постанову Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_3 до головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату –відмовлено.
З наведених підстав позивач вважає, що кошти, виплачені відповідачу за рішенням суду, яке скасоване, підлягають поверненню в судовому порядку на підставі заявленого адміністративного позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позов. Просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року зобов’язано головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в порядку передбаченому Постановою КМУ №1522 від 02.11.2006 року перерахувати ОСОБА_3 пенсію з посадового окладу, який він отримував на момент звільнення з дня призначення пенсії з врахуванням надбавки 25% за службу в гірській місцевості та виплатити різницю коштів, що виникла внаслідок невключення даної надбавки.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року вищенаведену постанову Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року залишено без змін.
На виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року 26.05.2010 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та виплачено доплати до пенсії за період з 21.09.2002 року по 31.12.2009 року в сумі 17430,69 грн.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2010 року з підстав порушення норм матеріального права постанова Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року скасовані, натомість ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії –відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Відповідно до частини 3 цієї статті якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.
Таким чином, порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення як спосіб захисту прав та інтересів позивача, що зокрема полягає у поверненні відповідачем одержаних коштів за судовим рішенням, яке скасоване, чітко регламентований статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивачем передусім обрано невірний спосіб захисту свого права.
Крім того, ст.266 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб’єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Судом встановлено, що підставою для скасування Вищим адміністративним судом України постанови Івано-Франківського міського суду від 30.11.2007 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року, при повному і правильному встановленні всіх обставин справи, стало порушеннями судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин, виходячи із аналізу ст.266 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається поворот виконання судових рішень за вимогами про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, якщо скасована постанова не ґрунтувалась на завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах. Отже особа, яка добросовісно одержувала за скасованою чи зміненою постановою певні виплати не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти, а з набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене та вказані норми суд дійшов до висновку, що заявлений адміністративний позов є безпідставним, а позовні вимоги такі, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 18.03.2011 року.