УХВАЛА

22 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/2615/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.    

при секретарі -   Кошлі А.О.

за участю:

позивача – ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3

представника відповідача – Тарасюк І.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до  Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов"язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2010 року йому стало відомо, що постановою відповідача АЕ 978788 від 04.02.2006 року накладено арешт на квартиру № 25 в будинку № 2 «а» по вул. Ворошилова в м. Дніпропетровську, на підставі якої внесено запис до Єдиного реєстру заборон. Листом від 22.02.2011 року відповідачем відмовлено в знятті арешту на зазначене нерухоме майно у зв’язку зі знищенням архівного виконавчого провадження. Оскільки протягом 2005-2006 років відносно позивача в судах перебувала лише цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до нього, під час розгляду якої було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, дії Жовтневого відділу ДВС по накладенню арешту на майно є такими, що вчинені за відсутності правових підстав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував оскільки вважає його безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи з Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори було витребувано постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.02.2006 року АЕ 978788 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої зареєстровано заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: на квартиру № 25 в буд. 2 «а» по вул. Ворошилова в м.Дніпропетровську, яка надійшла до суду 17.03.2011 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2005 року було накладено арешт шляхом заборони проводити будь-які дії по відчуженню або передачі іншим особам (купівля-продаж, дарування, завдаток, міна, найм, оренда та ін.) з квартирою № АДРЕСА_1.

04.02.2006 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Вірко С.Г. при примусовому виконання ухвали, виданої 11.11.2005 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру № 25 в буд. 2 «а» по вул. Ворошилова в м. Дніпропетровську.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тому суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Так як розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.02.2006 року винесена під час виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яка винесена в порядку цивільного судочинства, зазначена справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.157 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Провадження по справі № 2а/0470/2615/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов’язання вчинити певні дії – закрити.

Копію ухвали направити сторонам.

Роз’яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 157 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу по закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                        В.В. Горбалінський