Справа № 2а/2570/985/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
02.03.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (надалі – УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова), в якому просить визнати дії УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова щодо неповного і несвоєчасного проведення розрахунку всієї належної їй суми в день звільнення неправомірними та зобов'язати УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день повного фактичного розрахунку і надати уточнюючий розрахунок всієї належної суми за січень 2011 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2011 року її звільнено з посади начальника юридичного відділу УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова за згодою сторін. Проте, відповідач в порушення вимог Кодексу законів про працю України не нарахував всю належну їй суму та не виплатив її в день звільнення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що всі розрахунки з позивачем були проведені своєчасно у відповідності з вимогами чинного законодавства України. В зв’язку з цим, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили суд відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.01.2011 року на підставі наказу № 4-о від 14.01.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника юридичного відділу УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова за згодою сторін, що підтверджується записом в трудовій книжці, наявній в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що виплата заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалась через банківську установу – Чернігівську обласну дирекцію АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Чернігів. Розрахункові кошти надійшли на картковий рахунок позивача 17.01.2011 року та 31.01.2011 року.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тобто дана стаття передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, який складається із сум, що належать працівникові від підприємства, а не лише заробітної плати.
Відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року № 13, непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Згідно п. 20 вищезазначеної постанови установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2010 року в УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова проведено атестацію державних службовців, за результатами якої прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді. Відповідно до абз. 3 п. 12 Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1922 у разі прийняття рішення про невідповідність державного службовця займаній посаді комісія рекомендує керівникові перевести цього державного службовця за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади. Отже, рішення про звільнення позивача з займаної посади не було передчасним.
Суд не приймає до уваги заперечень відповідача стосовно своєчасного нарахування коштів ОСОБА_1, оскільки вони спростовуються ст. 116 Кодексу законів про працю України, де чітко зазначено про виплату працівнику всіх сум в день звільнення. Крім того, суд погоджується також з доводами позивача про обізнаність відповідача в який проміжок часу нараховані та перераховані відповідачем кошти до банківської установи надходять на карткові рахунки працівників.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій, а своєчасне нарахування коштів не виключає його відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова щодо неповного і несвоєчасного проведення розрахунку всієї належної суми ОСОБА_1 в день звільнення неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день повного фактичного розрахунку.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова надати ОСОБА_1 уточнюючий розрахунок всієї належної суми за січень 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць