Справа № 2а/2570/992/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області про визнання нечинним рішення, протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Менської міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області, в якому просить: визнати нечинним рішення Менської міської ради Чернігівської області від 22.11.2010 року про відмову в передачу їй у користування земельної ділянки площею 0,24 га по АДРЕСА_1; зобов’язати відповідача передати їй цю земельну ділянку у користування; визнати дії Менської міської ради Чернігівської області у відмові в погодженні акту готовності об’єкта магазину промислових товарів м. Мена, АДРЕСА_1 протиправним; зобов’язати відповідача у відповідності до чинного законодавства здійснити таке погодження та вчинити підпис відповідного акту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач прийняв рішення від 22.11.2010 року про відмову в передачу у користування земельної ділянки, яке суперечить чинному законодавству і порушує його права. А також відповідач не погоджуючи акт готовності об’єкта магазину всупереч гарантованих Конституцією України вирішення та забезпечення майнових прав громадян утискує їх та створює супротив у їх законному вирішенні.
Ухвалою суду від 17.03.2011 року залучено в якості другого відповідача Виконавчий комітет Менської міської ради Чернігівської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та надали заперечення в яких зазначили, що для надання земельної ділянку в користування ОСОБА_1 додатково в розмірі 0,24 га до земельної ділянки, яку вона має у приватній власності, відсутні законні підстави та реальна можливість. Оскільки, земельна ділянка на яку претендує позивачка – це єдиний вільний проїзд до городніх ділянок громадян міста. Стосовно погодження акту, то при будівництві магазину ОСОБА_1 самовільно захопила земельну ділянку, встановивши на ній паркан, перегородивши при цьому проїзд до городніх ділянок громадян міста. В зв’язку з цим, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області було видано припис про звільнення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки. В січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області з проханням погодити акт готовності об’єкта до експлуатації – будівлю магазину по АДРЕСА_1, що будівництво магазину здійснено з відхиленням від проекту та порушення в будівництві не усунені до даного часу зазначений акт Виконавчим комітетом Менської міської ради Чернігівської області погоджений не був. Таким чином, відповідачі вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.05.2007 року на підставі заяви позивача та рішення Менської міської ради ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0978 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, наявним в матеріалах справи. 30.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Менської міської ради з заявою про передачу їй в користування 0,24 га земельної ділянки по АДРЕСА_1. Рішенням Менської міської ради від 22.11.2010 року відмовлено у передачі їй в користування 0,24 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 у зв’язку з тим, що право на користування земельною ділянкою площею 0,24 га попереднім власником належним чином не оформлено та відсутня реальна можливість надання ОСОБА_1 такої ділянки у користування, так як ділянка на яку претендує позивач є єдиним проїздом до земельних ділянок громадян міста.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 124 зазначеного кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно п. 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції Земельного кодексу України станом на 02.03.2006 року) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Як вбачається з матеріалів справи, попередній власник будинку по АДРЕСА_1, у якого ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 30.11.2006 року придбала у власність будинок, ОСОБА_4 право на користування земельною ділянкою площею 0,24 га належним чином не оформив.
Згідно із ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, та показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні підтвердили доводи відповідачів стосовно спірної ділянки як єдиного вільного проїзду до їх городніх ділянок, суд дійшов висновку, що рішення Менської міської ради від 22.11.2010 року є законним та прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
При цьому, судом не беруться до уваги показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки вони не проживають там більше 15 років, а тому не можуть достовірно знати про наявність проїзду в даний час.
Стосовно не погодження акту готовності об’єкта магазину промислових товарів м. Мена, АДРЕСА_1, то з матеріалів справи вбачається, що 29.05.2007 року рішенням №279 Виконавчого комітету Менської міської ради ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво магазину по АДРЕСА_1. Однак, будівельні роботи були виконані з відхиленням від проекту, а саме ОСОБА_1 при будівництві магазину було самовільно захоплено земельну ділянку.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може вважатися належним землекористувачем, в розумінні ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, оскільки не мала на початок здійснення будівництва на захоплену земельну ділянку правоустановлюючих документів.
Крім того, Менська міська рада неодноразово зверталась з даного питання до інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Чернігівській області. Так, інспекцією з державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. 12.01.2011 року Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області було видано припис про звільнення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки. Однак, порушення в будівництві до цього часу не усунені. Крім того, відхилення від проекту при будівництві магазину позивачем здійснювалось свідомо, оскільки ще в 2008 році проводились перевірки дотримання будівельних норм, якими було встановлено, що будівництво здійснюється з відхиленням від проекту та вказувалось на усунення порушень допущених позивачем. Тобто позивач не мав наміру усувати такі порушення.
Отже, відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Менської міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць