Справа № 2а/2570/1361/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Начальника відділу Державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області Димніча О.Е. про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
22.03.2011 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (надалі – Управління), звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника відділу Державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області Димніча О.Е. (надалі – начальник відділу ДВС Димніч О.Е.), в якому просить: визнати дії начальника відділу ДВС Димніча О.Е. про стягнення з Управління виконавчого збору в розмірі 850,00 грн. за невиконання без поважних причин виконавчого листа № 2-а-1489/2010, виданого 18.01.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області – протиправними; скасувати постанову начальника відділу ДВС Димніча О.Є. від 21.02.2011 року про накладення на керівника Управління штрафу у розмірі 170,00 грн., винесену у ході здійснення виконавчого провадження № 24082556 при виконанні виконавчого листа № 2-а-1489/2011, виданого 18.01.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області на користь гр. ОСОБА_3
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що причиною невиконання Управлінням рішення суду за виконавчим листом є незалежні від позивача обставини, а саме відсутність прийняття Урядом відповідних рішень та нормативно-правових актів, які стосуються соціальних гарантій, необхідних для даних виплат, а також належного додаткового фінансового забезпечення, а тому вважає, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є незаконною.
До початку судового засідання від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну позовних вимог, а саме про викладення пункту 2 позовних вимог в такій редакції: постанову начальника відділу ДВС Димніча О.Е. від 21.02.2011 року про стягнення з боржника – Управління виконавчого збору у розмірі 850,00 грн., винесену у ході здійснення виконавчого провадження № 24082556 при виконанні виконавчого листа № 2-а-1489/2010, виданого 18.01.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області на користь гр. ОСОБА_3- скасувати.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.01.2011 року на підставі виконавчого листа Ріпкинського районного суду Чернігівської області та заяви стягувача відповідачем, керуючись статтями 3, 18, 20, 24 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано час для добровільного виконання в строк до 28.01.2011 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Згідно ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
В зв’язку з тим, що рішення суду в наданий добровільний строк Управлінням виконано не було, відповідачем відповідно до ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” 21.02.2011 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 850,00 грн. Дана постанова отримана позивачем 10.03.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчим листом Ріпкинського районного суду Чернігівської області було зобов’язано позивача здійснити нарахування ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.01.2007 року, у розмірі 30% мінімальної заробітної плати та забезпечити її виплату за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за виключенням раніше нарахованих і сплачених за вказаний період сум. Управлінням було здійснено лише нарахування грошової допомоги, а її виплата здійснена не була у зв’язку з відсутністю у позивача коштів.
При цьому, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання позивача на відсутність коштів для виконання судового рішення, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов’язковим до виконання на всій території України.
Слід відмітити, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі положень Закону України “Про виконавче провадження”, проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.02.2011 року є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України “Про виконавче провадження”, а тому позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Начальника відділу Державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області Димніча О.Е. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Начальника відділу Державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції Чернігівської області Димніча О.Е. - відмовити..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць