ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

судді Погребняка В. Я. (головуючий), судді Огородніка К.М., судді Пєскова В.Г.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 20.06.2024

у складі колегії суддів: Мороза В.Ф., (головуючий), Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

у провадженні за скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"

на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 69420451 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1

у межах справи за заявою

Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/314/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-Інвест" (далі - ТОВ "СІ-Інвест", боржник).

2. Ухвалою від 15.03.2023 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко Тайс", заявник, скаржник) про заміну сторони (стягувача) у справі № 908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/314/18;

замінив сторону (стягувача у виконавчому провадженні) у справі № 908/314/18 під час примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 (із врахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/314/18) - ТОВ "СІ-Інвест" на правонаступника - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872).

3. До суду першої інстанції надійшла скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені № 69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 (вих.№ 07-3/11 від 07.11.2023).

3.1. В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначив, що:

- в порушення пунктів 2, 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" Відділ ПВР передчасно та протиправно виніс оскаржену постанову, не зважаючи на те, що в ході виконавчого провадження за даними АСВП було виявлено транспортний засіб боржника та оголошено його в розшук;

- підставою повернення виконавчого документу державний виконавець Відділ ПВР зазначив обставину відсутності у боржника майна, що суперечить факту виявлення самим же виконавцем рухомого майна боржника й подальшого оголошення такого майна у розшук;

- згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника, однак ця вимога не дотримана при виконанні наказу суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, зокрема в частині виставлення платіжних вимог на списання коштів з рахунків боржника;

- відсутні докази вжиття передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання, спрямованих на пошук, встановлення та звернення стягнення на майно боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності;

- наявні порушення державним виконавцем приписів пункту 19 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 337 ГПК України, виконавцем не вжиті заходи до обмеження права виїзду боржника за межі України, боржник за невиконання вимог виконавця до адміністративної та/або кримінальної відповідальності не притягався.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій та прийняті ними рішення

4. В межах зазначеної справи місцевий господарський суд розглянув заяву ліквідатора ТОВ "СІ-Інвест" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "СІ-Інвест" у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржник, за результатами розгляду якої ухвалою від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 суд заяву задовольнив.

5. За наслідками апеляційного перегляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 31.01.2022 у справі № 908/314/18, (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2022), ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 скасував в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 ;

в решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 залишив без змін.

6. На виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021, Господарський суд Запорізької області 02.06.2022 видав шість наказів про солідарне стягнення заборгованості на користь ТОВ "СІ-Інвест" з відповідних боржників.

7. 14.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 69420451 за наказом від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми субсидіарної відповідальності.

8. Іншими окремими постановами від 14.07.2022 в межах виконавчого провадження № 69420451 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а також арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, - у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.

9. Під час здійснення виконавчих дій з`ясовано, що у боржника наявні банківські рахунки в АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Універсал Банк" та АТ "Райффайзен Банк". 27.10.2022 на рахунок з обліку депозитних сум про примусовому виконанні наказу від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 за рахунок списання коштів з рахунку боржника в межах виконавчого провадження № 69420451 надійшли грошові кошти на суму 16 576,74 грн., з яких 14 892,77 грн. отримав стягувач ТОВ "СІ-Інвест" (решта розподілені на виконавчий збір та витрати виконавчого провадження).

10. 03.11.2022 державний виконавець Відділу ПВР у виконавчому провадженні № 69420451 виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголосив у розшук належний боржнику на праві власності транспортний засіб.

11. Також 03.11.2022 державний виконавець Відділу ПВР надіслав доручення Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі (№ 20.1/В-7/69420451 від 03.11.2022) з метою забезпечення вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту виявленого нерухомого майна Боржника, однак це доручення залишилось без виконання (лист-відповідь вих. № 27845 від 18.11.2022).

12. Державний виконавець Відділу ПВР вдруге надіслав доручення Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі (вих. № 20.1/В-7/69420451 від 30.01.2023) з метою забезпечення вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту виявленого нерухомого майна боржника.

13. На виконання доручення від 30.01.2023 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено постанову про опис та арешт майна боржника від 24.02.2023 ВП № 69420451, якою описано належне боржнику нерухоме майно.

14. Постановою Відділу ПВР від 07.04.2023 згідно із щойно зазначеною ухвалою господарського суду замінено стягувача у виконавчому провадженні №69420451 - ТОВ "СІ-Інвест" на його правонаступника - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

15. 30.05.2023 та 12.06.2023 державний виконавець Відділу ПВР у виконавчому провадженні № 69420451 виніс постанови про арешт коштів боржника, а у подальшому, згідно з постановою державного виконавця Відділу ДВС від 30.10.2023 боржнику визначений поточний рахунок для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, у відповідності до абз. 3 п.10-2 роз. ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".

16. 01.05.2023 державний виконавець Відділу ПВР виніс постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою в тому числі постановив суб`єкту оціночної діяльності - ТОВ "Оціночна компанія "Аналітик" надати письмовий звіт з визначенням ринкової вартості описаного й арештованого майна відповідно до постанови від 24.02.2023 ВП № 69420451.

16.1. Із супровідним листом вих.№ 82/06 від 30.06.2023 ТОВ "Оціночна компанія "Аналітик" передало державному виконавцю Відділу ПВР складений 29.06.2023 Звіт № 278/05/23 про оцінку майна трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , згідно з якою ринкова вартість майна складає 1 031 800,00 грн. (без ПДВ).

16.2. Відділ ДВС направив сторонам виконавчого провадження письмове повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна (вих. № 20.1/В-7/69420451 від 07.07.2023), у якому повідомив про визначену суб`єктом оціночної діяльності ринкову вартість квартири.

17. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" адресованим Відділу ПВР листом (вих.№ 10-3/07 від 10.07.2023) погодило вартість майна боржника, що зазначена у листі вих.№ 20.1/В-7/69420451 від 07.07.2023 та Звіті № 278/05/23.

18. 27.09.2023 ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги (аукціон) з реалізації лоту № 535540, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 69,36 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; ціна продажу: 821 000,00 грн., з яких: 36 113,00 грн. - сума сплаченого гарантійного внеску, про що складено Протокол № 596222 проведення електронного аукціону (торгів) від 27.09.2023. 19.10.2023 державним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів.

19. За платіжною інструкцією № 5533 від 20.10.2023 на рахунок ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" перераховано грошові кошти на суму 703 590,91 грн. в рахунок часткового виконання в межах виконавчого провадження № 69420451 наказу господарського суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, які отримані за рахунок реалізації в рамках виконавчого провадження нерухомого майна боржника.

20. 31.10.2023 державний виконавець Відділу ПВР, керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виніс у виконавчому провадженні № 69420451 постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у якій роз`яснив ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", що відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених частиною 12 цього Закону. Також виконавець зазначив, що виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання у строк до 01.11.2026 з урахуванням положень п.п. 4 п. 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

21. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69420451 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/314/18;

визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 69420451 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, які виразились у винесені постанови від 31.10.2023 про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 31.10.2023 про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 у справі №908/314/18 стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

21.1. Місцевий господарський суд зазначив, що обставини про рух виконавчого провадження № 69420451 та вжиті державним виконавцем заходи та вчинені дії в цьому провадженні спростовують доводи скаржника, який отримав в межах цього провадження за рахунок реалізації майна солідарного за наказом від 02.06.2022 по справі № 908/314/18 боржника грошові кошти в розмірі 703 590,91 грн.

21.2. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що скаржник наділений правом пред`явити цей наказ повторно. При цьому, повідомивши про часткове отримання коштів попереднім стягувачем ТОВ "СІ-Інвест" (на суму 14 892,77 грн.), заявник не зазначив про часткове задоволення своїх вимог до боржника під час виконання наказу суду, що безумовно пов`язано з роботою державного виконавця Відділу ПВР.

21.2. Суд першої інстанції зауважив, що докази реагування Відділу ПВР на Клопотання заявника щодо вчинення відповідних дій у виконавчому провадженні відсутні, однак при цьому також відсутні й докази надсилання цього Клопотання на адресу Відділу ПВР. При цьому, представлений опис вкладення, перевірка відповідності якому фактичних відправлень (вкладень) здійснюється органом поштового зв`язку, є свідченням отримання Відділом ПВР іншої кореспонденції.

21.3. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що, виходячи з положень статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може застосовується судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення і звернення до суду з таких питань є правом, але не обов`язком виконавця. Самі ж по собі твердження скаржника про ухилення боржника від виконання є лише припущенням, переконанням скаржника, яке не знаходить свого підтвердження наданими у справу як скаржником, так і Відділом ПВР, матеріалами.

21.4. Разом з тим, господарський суд першої інстанції зазначив, що причиною винесення оскарженої постанови від 31.10.2023 ВП № 69420451 зазначено відсутність майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

21.5. Водночас, зважаючи на встановлені обставини виконавчого провадження та оголошення в межах виконавчого провадження № 69420451 транспортного засобу боржника у розшук постановою від 03.11.2022, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наказ господарського суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, з огляду на імперативність пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто стягувачу передчасно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

22. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі № 908/314/18 задоволено;

ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі № 908/314/18 скасовано;

у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відмовлено;

стягнуто з ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 147,20 грн.

22.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вчинення виконавчих дій та прийняття рішень у формі постанов, направлених на реалізацію заходів з примусового виконання рішення суду на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", є документально підтвердженими належними та допустимими доказами (матеріалами виконавчого провадження).

22.2. До того ж, судом враховано, що право вимоги ТОВ "СІ-Інвест" за ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 до солідарних боржників, в тому числі Кузнецова Е.В., на суму 220 365 917,16 грн. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" придбало на аукціоні з реалізації активів банкрута ТОВ "СІ-Інвест" за 17 629,27 грн. (без ПДВ).

22.3. Разом з тим, апеляційний суд господарський дійшов висновку про те, що суд першої інстанції неправильно застосував частину першу статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", зазначивши, що спір у справі стосується оскарження ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.10.2023 за ВП № 69420451.

22.4. При цьому, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, дослідивши надані виконавцем документи та матеріали виконавчого провадження встановив, що органом державної виконавчої служби вжито достатніх заходів для належного примусового виконання рішення місцевого господарського суду, що не спростовано в установленому процесуальним законом порядку ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

22.5. Тому, за відсутності обставин на підтвердження бездіяльності виконавця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність постанови виконавця про повернення стягувачу виконавчого документа від 31.10.2023 за ВП №69420451 саме на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

22.6. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що безрезультатність здійснених державним виконавцем заходів не є підставою для задоволення скарги стягувача, а висновок господарського суду про недотримання процесуальних норм та строків при винесенні у виконавчому провадженні №69420451 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.10.2023 з боку державного виконавця Відділу ПВР є помилковим, оскільки виконавцем було реалізоване виявлене майно боржника, отримані кошти спрямовано на користь стягувача. Здійснені виконавцем заходи щодо розшуку іншого майна, до якого, зокрема, належить рухомий транспортний засіб, виявилися безрезультатними. Водночас ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не надано доказів, що як станом на день прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, так і апеляційним судом цієї постанови, зазначений транспортний засіб вдалося розшукати.

22.7. Апеляційний господарський суд зазначив, що саме по собі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову, оскільки не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених Законом строків, а також до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що передбачено положеннями частини шостої статті 12 цього Закону.

22.8. Водночас, аналізуючи обставини справи та доводи скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність таких порушень з боку виконавця, які б призвели до наслідків неможливості виконання судового рішення, в тому числі у майбутньому, якщо, наприклад, буде виявлене транспортний засіб боржника або у нього з`явиться інше майно чи кошти, на які може бути звернено стягнення.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

23. ТОВ "Ніко-Тайс" 11.07.2024 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18.

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/314/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2024.

25. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В. та Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/314/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.

26. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 відкрите касаційне провадження у справі № 908/314/18 за касаційною скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024.

26.1. Постановлено здійснити перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

26.2. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.09.2024.

26.3. Витребувано з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/314/18.

26.4. Матеріали справи № 908/314/18 надійшли до Верховного Суду 10.09.2024 у кількості томів 2 т. із супровідним листом від 02.08.2024 № 908/314/18 від Господарського суду Запорізької області

27. Від представника Відділу примусового виконання рішень Департамент ДВС Міністерства юстиції України Черноштан В.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18 - без змін.

28. У відзиві зазначено, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 69420451 постійно вчинялися всі необхідні виконавчі дії, про що свідчить вищенаведене та копії матеріалів виконавчого провадження, стороною якого є скаржник. Всі постанови, вимоги та інші документи виконавчого провадження державний виконавець вчасно вносив до Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

28.1. Також у відзиві зазначено, що скаржник отримав в межах цього провадження за рахунок реалізації майна боржника за наказом від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 грошові кошти в розмірі 703 590,91 грн., що безумовно пов`язано з роботою державного виконавця Відділу. При цьому право вимоги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" придбало на аукціоні з реалізації активів банкрута ТОВ "СІ-Інвест" за 17 629,27 грн.

28.2. У відзиві зазначено, що застосування у цьому випадку частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є дискреційними повноваженнями виконавця, а п. 7 цієї частини статті Закону - є самостійною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, яка не визначалась в оскаржуваній постанові.

28.3. Ураховуючи положення пункту 2 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків

29. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, з огляду на обставини, зазначені в пунктах 25, 26.3., 26.4. цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 908/314/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс")

30. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про втручання суду у сталість судової системи щодо визначення порядку та умов примусового виконання рішення суду відповідно до правових позицій, викладених зокрема у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а, від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16, від 16.04.2018 у справі №12/57 та від 20.01.2021 у справі №619/562/18.

30.1. Крім того скаржник доводив, що апеляційним господарським судом прийнято рішення, яке не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які висвітлені у постановах від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 30.10.2018 у справі № 903/1297/14, від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17, від 07.02.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20) та від 27.03.2023 у справі № 904/817/20.

30.2. Скаржник аргументував, що апеляційний господарський суд не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного обґрунтування, яке б надало можливість встановити та стверджувати, що скарга ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця є явно необґрунтованою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

35. Згідно з частиною першою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

36. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

36.1. Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

36.2. Частиною 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

37. Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

38. Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

39. Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

40. За змістом підпункту а) частини першої статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

41. Відповідно до частин другої, третьої статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

42. Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

43. Водночас, колегія суддів враховує, що частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу, а частиною першою статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік підстав, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

43.1. Отже, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, у виконавчому провадженні відповідним виконавцем, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до суду

43.2. При цьому, протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

43.3. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

43.4. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

43.5. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

43.6. Колегія суддів наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

44. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2023 державний виконавець Відділу ПВР, керуючись пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виніс у виконавчому провадженні № 69420451 постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

45. Водночас, подаючи скаргу на зазначені дії державного виконавця, скаржник зазначив що, в порушення пунктів 2, 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" Відділ ПВР передчасно та протиправно виніс оскаржену постанову, не зважаючи на те, що в ході виконавчого провадження за даними АСВП було виявлено рухоме майно/транспортні засоби боржника та оголошено його в розшук. При цьому а відповідно до положень п. 10-2 розд. ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, а отже термін перебігу строку розшуку майна не сплинув.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем вчинялися дії щодо виконання наказу від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми субсидіарної відповідальності, а саме:

- постановами від 14.07.2022 в межах виконавчого провадження №69420451 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а також арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, - у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 242 402 508,88 грн.;

- за рахунок списання коштів з рахунку боржника в межах виконавчого провадження № 69420451 надійшли грошові кошти на суму 16 576,74 грн., з яких 14 892,77 грн. отримав стягувач ТОВ "СІ-Інвест" (решта розподілені на виконавчий збір та витрати виконавчого провадження);

- 03.11.2022 державний виконавець Відділу ПВР у виконавчому провадженні № 69420451 виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголосив у розшук належний боржнику на праві власності транспортний засіб. Також 03.11.2022 державний виконавець Відділу ПВР надіслав доручення Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі (№ 20.1/В-7/69420451 від 03.11.2022) з метою забезпечення вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту виявленого нерухомого майна Боржника, однак це доручення залишилось без виконання (лист-відповідь вих. № 27845 від 18.11.2022);

- державний виконавець Відділу ПВР вдруге надіслав доручення Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі (вих. № 20.1/В-7/69420451 від 30.01.2023) з метою забезпечення вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту виявленого нерухомого майна боржника. На виконання доручення від 30.01.2023 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено постанову про опис та арешт майна боржника від 24.02.2023 ВП № 69420451, якою описано належне боржнику нерухоме майно;

- 30.05.2023 та 12.06.2023 державний виконавець Відділу ПВР у виконавчому провадженні № 69420451 виніс постанови про арешт коштів боржника, а у подальшому, згідно з постановою державного виконавця Відділу ДВС від 30.10.2023 боржнику визначений поточний рахунок для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, у відповідності до абз. 3 п.10-2 роз. ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження";

- 01.05.2023 державний виконавець Відділу ПВР виніс постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою в тому числі постановив суб`єкту оціночної діяльності - ТОВ "Оціночна компанія "Аналітик" надати письмовий звіт з визначенням ринкової вартості описаного й арештованого майна відповідно до постанови від 24.02.2023 ВП № 69420451;

- 27.09.2023 ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги (аукціон) з реалізації лоту № 535540, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 69,36 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; ціна продажу: 821 000,00 грн., з яких: 36 113,00 грн. - сума сплаченого гарантійного внеску, про що складено Протокол № 596222 проведення електронного аукціону (торгів) від 27.09.2023. 19.10.2023 державним виконавцем складено акт про проведення електронних торгів;

- за платіжною інструкцією № 5533 від 20.10.2023 на рахунок ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" перераховано грошові кошти на суму 703 590,91 грн. в рахунок часткового виконання в межах виконавчого провадження № 69420451 наказу господарського суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, які отримані за рахунок реалізації нерухомого майна боржника.

46.1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що державним виконавцем не лише вчинялися виконавчі дій з виконання наказу від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми субсидіарної відповідальності, але й стягувачу було частково перераховано грошові кошти на суму 703 590,91 грн. в рахунок часткового виконання в межах виконавчого провадження № 69420451 наказу господарського суду від 02.06.2022 у справі № 908/314/18, які отримані за рахунок реалізації в рамках виконавчого провадження нерухомого майна боржника.

46.2. Разом з тим судовий наказ від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми субсидіарної відповідальності в повному обсязі не виконано, заборгованість боржником в повному обсязі не погашено.

47. Задовольняючи скаргу на дії державного виконавця, місцевий господарський суд виходив з того, що державний виконавець залишив поза увагою строки, передбачені пунктом 7 частини першої статті 37 цього Закону, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

48. Разом з тим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що в цьому випадку державним виконавцем вчинено усі можливі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №69420451 є законною та обґрунтованою.

48. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" прямо вказує, що якщо транспортний засіб боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року із дня оголошення розшуку - виконавчий документ повертається стягувачу, про що виконавець виносить постанову.

49. При цьому, на думку скаржника, порушення державного виконавця полягає у тому, що ним не враховано пункт 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

50. Колегія суддів вважає такі доводи скаржника обґрунтованими, зокрема, з огляду на таке.

50.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавче провадження № 69420451 було відкрито 14.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Іншими окремими постановами від 14.07.2022 в межах виконавчого провадження № 69420451 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

50.2. Також судами встановлено, що 03.11.2022 державний виконавець Відділу ПВР у виконавчому провадженні № 69420451 виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголосив у розшук належний боржнику на праві власності транспортний засіб.

50.3. Отже, державним виконавцем вчинялися в порядку, передбаченому законом, дії, спрямовані на пошук належного на праві власності боржнику транспортного засобу.

50.4. Разом з тим, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу постанова про розшук майна боржника була винесена виконавцем 31.10.2023, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки останнім днем, з настанням якого у державного виконавця виникає обов`язок повернення виконавчого документу, є 04.11.2023.

50.5. Водночас, Розділ XIII доповнено пунктом 10-2 згідно із Законом № 2129-IX від 15.03.2022, тобто, до відкриття 14.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавчого провадження № 69420451 за наказом від 02.06.2022 у справі № 908/314/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми субсидіарної відповідальності та до накладення в межах виконавчого провадження відповідними постановами арештів на його рухому та нерухоме майно.

50.6. Отже, в цьому випадку, з урахуванням дати відкриття виконавчого провадження та з урахуванням пункту 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження", у державного виконавця відсутні підстави для застосування річного строку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" до дня припинення або скасування воєнного стану.

51. Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду також вбачається, що вказаний суд не дослідив обставини справи на предмет наявності підстав для застосування положень частини другої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

52. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

52.1. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина п`ята статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

52.2. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

52.3. Тобто, поза увагою апеляційного суду залишилось те, що згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів чого ним надано не було. Водночас, обмежившись встановленням обставин продажу майна боржника, апеляційний суд належним чином не дослідив які інші дії, окрім накладення арешту на усе майно боржника та продажу його нерухомого майна, були здійснені на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження".

53. Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

53.1. Згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

53.2. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

53.3. Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

53.4. Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

53.5. Крім того, статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

53.6. Отже, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

53.7. Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні наслідки у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

53.8. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

53.9. При цьому, Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

53.10. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

53.11. Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

53.12. Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

54. Зі змісту рішення місцевого господарського суду вбачається, що державним виконавцем було встановлено наявність у боржника транспортного засобу та факт подання державним виконавцем зазначеного майна у розшук.

55. Разом з тим, апеляційний господарський суд не встановив обставини зникнення такого майна, поведінку боржника щодо такого майна, та наслідки такої поведінки, а також не досліджено наявність/відсутність підстав для притягнення боржника до відповідальності (адміністративної, кримінальної) та тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до погашення заборгованості за рішеннями про стягнення.

56. У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі №38773/05 (Савіцький проти України) зазначено наступне: "суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок".

57. Отже, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду та відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця у цій справі, а відтак, постанова апеляційного господарського суду, враховуючи її зміст, не відповідає вимогам статей 86, 236, 238 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

59. Згідно з положеннями статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

60. Враховуючи викладене вище, постанова суду апеляційної інстанції від 20.06.2024 підлягає скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права, а саме приписів статей 86, 236, 238 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а ухвала місцевого суду від 16.11.2023 підлягає залишенню в силі як таке судове рішення, що винесене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат

61. У зв`язку і з задоволенням касаційної скарги, судові витрати за подання касаційної скарги ТОВ "Ніко-Тайс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 908/314/18 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 у справі №908/314/18 залишити в силі.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби) (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (адреса: Україна, 03187, місто Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, офіс 315 ЄДРПОУ 38039872) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков