А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22.03.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого – Симаченко Л. І.,
суддів – Лізанця В. М., Дацківа В. В.,
з участю прокурора – Фотченка С. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2010 року.
Цією постановою скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ужгорода Закарпатської області,
З матеріалів вбачається, що до суду звернувся інспектор МРВ КВІ в м. Ужгороді ВДДУПВП в Закарпатській області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_1, яка вироком Ужгородського міськрайонного суду від 13 січня 2010 року була засуджена за ч. 1 ст. 191 КК України на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
В поданні до суду було зазначено, що 20 квітня 2010 року до інспекції надійшов вирок, 27 квітня 2010 року з метою постановки засудженої на облік її було відвідувано за місцем проживання: АДРЕСА_1, за вказаною адресою ОСОБА_1 не було, а чоловік, який назвався бувшим подружжям, повідомив про її не проживання за даною адресою. Враховуючи ці обставини та те, що першочергові розшукові заходи не дали результату, інспектор просив скасувати щодо ОСОБА_1 звільнення її від відбування покарання з випробуванням.
Задовольняючи подання, суд в постанові зазначив, що ОСОБА_1 була знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, про місце свого перебування кримінально - виконавчу інспекцію не повідомила, 31 травня 2010 року була оголошена в розшук, що є підставою для скасування її звільнення від відбування покарання.
В апеляції ОСОБА_1 просить дану постанову суду скасувати, посилаючись на те, що судом та інспекцією були порушені її права на захист, про обов’язок з’являтися в інспекцію вона не знала, в судове засідання викликана не була, місце проживання не змінювала.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про те, що постанова суду підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляції, перевіривши матеріали та доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 408 – 2 КПК України суддя при розгляді матеріалів за поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням зобов’язаний з’ясувати, чи був засуджений поставлений на облік, чи мав реальні можливості виконати покладені на нього обов’язки, у чому полягали правопорушення, чи відбувались вони систематично, які стягнення були накладені на засудженого і чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Суд цих вимог закону не виконав і не перевірив зазначені в поданні обставини. Розгляд матеріалів відбувся у відсутності ОСОБА_1. В матеріалах не міститься жодних даних про її повідомлення, хоча в протоколі судового засідання зазначено, що засуджена про час і місце розгляду справи належно сповіщена, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки не повідомила. ( а. с. 45 ).
Розглядаючи матеріали, суд не звернув увагу на суперечності, які містяться в наданих інспекцією документах та ставлять під сумнів обгрунтованість подання. Так, з них вбачається, що ОСОБА_1 на облік кримінально – виконавчою інспекцією поставлена не була, з обов’язками не ознайомлена. Рапорт інспектора Ужгородського МРВ КВІ від 28 квітня 2010 року про відсутність засудженої за адресою: АДРЕСА_1 не є достовірним доказом зміни засудженою місця проживання, оскільки зазначена в ньому інформація отримана від чоловіка, який відмовився назвати своє прізвище, тобто зняв із себе жодну відповідальність за повідомлене. Відомості, зазначені в довідці адресно – довідкового бюро ГУМВС України про виписку ОСОБА_1 з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 також не підтверджують факт зміни засудженою адреси з метою ухилення її від виконання обов’язків, оскільки свідчать про подію, яка мала місце до постановлення вироку. Зазначена у вироку адреса: вул. Айвазовського 18/19, м. Ужгород повністю відповідає даним адресно – довідкового бюро. ( а. с. 10, 12, 25 ).
Крім того, судом не було враховано, що в поданні відсутні будь – які факти, які б свідчили про небажання засудженої стати на шлях виправлення та від виконання покладених на неї обов’язків, що є обов’язковою підставою для скасування звільнення від відбування покарання.
Висновки суду про те, що ОСОБА_2 було оголошено в розшук суперечать матеріалам особової справи, згідно з якими подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових дій було направлено в Ужгордський МУ ГУМВС України 31 травня 2010 року, а подання до суду про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням - 1 червня 2010 року, даних про оголошення ОСОБА_2 в розшук немає.
Отже, наведене свідчить, що подання про скасування звільнення від відбування покарання суперечить вимогам ч. 6 ст. 166 КВК України, а постанова суду - вимогам ст. 408 – 2 КПК України. ( а. с. 40 – 41, 42- 43 ).
За таких обставин викладені в апеляції доводи є обґрунтованими. Постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали направленню на новий судовий розгляд, при якому суду необхідно усунути зазначені недоліки, ретельно перевірити вказані в поданні обставини на предмет, чи можна їх розглядати як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення та в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
У Х В А Л И В :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2010 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_1 скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд до того ж суду.
Судді: