Справа № 22ас-424\2006р.                               Головуючий в 1 інстанції: Запорожченко О.О.

Категорія                                                            Доповідач: Заіка В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Заіки В.В.,

Суддів: Фарятьєва С.О., Медведєва А. М.,

при секретарі:Харитоновій ОТ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 17 лютого 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про поновлення на роботі, -

встановила:

В травні 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до УМВС України в Луганській області, посилаючись на те, що він працюючи в органах міліції, рішенням сесії Луганської обласної Ради народних депутатів був обраний народним суддею Лисичанського міського народного суду, в зв'язку з чим був звільнений з органів внутрішніх справ в запас. У Лисичанському міському суді з 08.08.1991 р. по 12.01.2004 р. працював суддею, звідки був звільнений за власним бажанням. Позивач вважає, що відповідно до ст.118 КЗпП України, йому як працівнику, звільненому від роботи внаслідок обрання на виборну посаду до державних органів після закінчення його повноважень, незалежно від причин закінчення таких повноважень, УМВСУ в Луганській області зобов'язано було надати колишню роботу (посаду), а за відсутності-іншу рівноцінну посаду на тому або, з відома працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.Позивач звертався до відповідача, але йму було відмовлено у відновленні на роботі з тих підстав, що він досяг граничного віку перебування на службі в міліції. Просить суд зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області надати йому колишню роботу (посаду) або іншу рівноцінну роботу.

Оскаржуваною постановою у задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1не згоден з постановою суду, вважає її не обґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.1991 р. наказом УВС в Луганській області № НОМЕР_1 позивач був звільнений з роботи на підставі ст.67 п."е" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР №778 від 23.10.1973 р.

Вказане Положення не передбачає обов'язку органу МВС України надати попередню роботу позивачу після закінчення повноважень судді.

Посилання позивача на ст.118 КЗпП України, як на підставу законності його вимог, є необгрунтованим, оскільки спірні правовідносини регулюються не нормами Кодексу законів про працю, а вказаним вище Положенням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 196,198 КАС України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 17 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена протягом одного місяця у

касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду

України.