Справа № 22-ц-265/2011
Категорія 39
Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
головуючої Меленко О.Є.
суддів Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.
секретаря Сурмачевської У.Д.
з участю: апелянта ОСОБА_2, представника позивача- ОСОБА_1,
представника тижневика «Репортер»- ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, редакції Івано-Франківського обласного тижневика «Репортер» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування неправдивої інформації, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Болехівського міського суду від 20 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, редакції Івано-Франківського обласного тижневика «Репортер» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування неправдивої інформації, стягнення моральної шкоди.
Рішенням Болехівського міського суду від 20 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано такими, що не відповідають дійсності та є неправдивими, принижують честь, гідність, ділову репутацію народного депутата України ОСОБА_4 поширені ОСОБА_5 в Івано-Франківському обласному тижневику «Репортер» за №41(491) на 8-9 сторінках на правах передвиборчої агітації наступні відомості:«… коли відбувалися місцеві вибори 2006 року ОСОБА_4 змушував керівників штабів, коли ми формували списки кандидатів у депутати до міських і районних рад, брати із людей гроші за включення у списки»; «… 18 тисяч гривень було розписано на різні виборчі моменти. Але ці кошти кандидат мав давати не безпосередньо тим же членам комісії, а ОСОБА_4…»; «… що за депутатство в облраді треба було заплатити 50 тис. грн.».
Зобов’язано ОСОБА_5 спростувати зазначені в інтерв’ю відомості шляхом публікації в Івано-Франківському обласному тижневику «Репортер» спростування у наступному вигляді «ОСОБА_5. Спростування. Спростовую поширену мною неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності і була опублікована в Івано-Франківському обласному тижневику «Репортер» від 14 жовтня 2010 року за №41(491) під заголовком «Я закликаю в жодному разі не підтримувати партію «Батьківщина». Зокрема, є неправдивою інформація про те, що : « … коли відбувалися місцеві вибори 2006 року ОСОБА_4 змушував керівників штабів, коли ми формували списки кандидатів у депутати до міських і районних рад, брати із людей гроші за включення у списки»; «… 18 тисяч гривень було розписано на різні виборчі моменти. Але ці кошти кандидат мав давати не безпосередньо тим же членам комісії, а ОСОБА_4…»; «… що за депутатство в облраді треба було заплатити 50 тис. грн.» Приношу ОСОБА_4 за це свої вибачення». Спростування опублікувати на протязі 14 (чотирнадцяти днів) після набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5001 (п’ять тисяч одну) грн. заподіяної моральної шкоди, 340 (триста сорок) грн. сплачених судових витрат.
В частині стягнення моральної шкоди на суму 4999 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. відмовити.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.
Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Свої вимоги мотивувала тим, що при розгляді справи судом не було досліджено всіх доказів у справі, а у рішенні не наведено мотивів їх прийняття чи відмови у їх прийнятті.
Також апелянт вказує, на те, що вона не розповсюджувала завідомо неправдиві відомості про позивача, а лише, висвітлювала тенденції організації виборчих компаній місцевими організаціями партії «Батьківщина».
Крім того, апелянт вважає, що вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не навів обґрунтувань, аргументів, та доказів, які б дозволяли підстави такого відшкодування.
Рішення суду першої інстанції від 20 грудня 2010 року просила скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вимоги підтримала з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі, просила про її задоволення.
Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав, вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Представник редакції Івано-Франківського обласного тижневика «Репортер» покладається на розгляд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 3,68 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 297, ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім‘ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації. Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.
З матеріалів справи вбачається що 14.10.2010 року в Івано-Франківському тижневику «Репортер» за №41 (491) на 8-9 сторінках (а.с.15-16) на правах передвиборчої агітації під заголовком « Я закликаю в жодному разі не підтримувати партію «Батьківщина» було опубліковано інтерв’ю з ОСОБА_5 В даному інтерв’ю ОСОБА_5, як бувшим очільником Болехівської міської організації партії «Батьківщина» подано інформацію про вимагання ОСОБА_4 коштів, за включення у списки кандидатів у депутати до рад різних рівнів.
Зазначена інформація стала предметом судового спору.
Законодавцем визначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
В суді першої інстанції ОСОБА_5 не довела того, що висвітлені нею факти дійсно мали місце; подану нею інформацію в повному обсязі було спростовано показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Поширена ОСОБА_9 інформація спростована також зверененням голів міських та районних організацій партії «ВО «Батьківщина» ( 19 осіб) , що опубліковано у № 42 цього ж тижневика ( а.с. 19).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи відповідача про те, що нею висвітлювалися лише тенденції організації виборчих компаній місцевими організаціями партії «Батьківщина» на увагу не заслуговують, оскільки в інтерв’ю неодноразово згадувалось прізвище ОСОБА_4 і таке подавалося в контексті з інформацією про отримання та розподіл коштів при формуванні списків кандидатів у депутати від названої політичної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Інформація зазначена в інтерв’ю ОСОБА_10 в Івано-Франківському тижневику «Репортер» від 14.10.2010 року містить негативну інформацію, яка поширена невизначеній кількості осіб, щодо особистості, моральних якостей ОСОБА_4 як громадянина та народного депутата України.
Як встановив суд першої інстанції, внаслідок недостовірності поширеної про нього інформації честь, гідність та ділова репутація позивача були принижені. Через необхідність тривалий час виправдовуватись перед виборцями, колегами, друзями за діяння, яких він не вчиняв, було порушена можливість ОСОБА_4 вести активну діяльність, як народного депутата. Йому, як особі було завдано душевних страждань, що і є підставою для відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру моральної шкоди суд керувався засадами розумності, виваженості та справедливості.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з’ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Болехівського міського суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча О.Є. Меленко
Судді: І.В. Бойчук
Г.П. Мелінишин