Судове рішення #14108037

Справа №  22-ц-118/2011  

Категорія  27  

Головуючий у 1 інстанції  Поляниця М.М.  

Суддя-доповідач  Меленко О.Є.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах  Апеляційного суду Івано-

 Франківської області в складі :

                    головуючої                Меленко О.Є.

суддів                          Бойчука І.В., Горблянського Я.Д.

секретаря                      Балагури М.О.

          з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника – ОСОБА_3,

                          позивача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болехівського міського суду від 10 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

           У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Болехівського міського суду від 10 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_479870 грн. 49 коп. боргу,798 грн. 70 коп. сплаченого судового збору та 120 грн. сплачених витрат на ІТЗ.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення, а висновки суду не відповідають її фактичним обставинам.

Вказує на те, що у 2008 році позичив в сім’ї ОСОБА_4 кошти в сумі 10 000 доларів США. Проте вже наступного року повернув ці кошти, придбавши за кордоном мікроавтобус  та здійснивши його митне оформлення на користь ОСОБА_6, який є чоловіком ОСОБА_4

Рішення суду першої інстанції від 10 грудня 2010 року просив скасувати і постановити нове, яким в позові ОСОБА_4 відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник  вимоги підтримали з тих же мотивів, що зазначені в апеляційній скарзі, просять про її задоволення.

ОСОБА_4 та її представник рішення суду вважають законним та обґрунтованим, просять апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з договору позики.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж  суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Виходячи зі змісту ст.1047, 1049 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_4 10 000 доларів США. Зазначена обставина підтверджується власноруч написаною ОСОБА_2 розпискою (а.с.6),  відповідно до якої, позичальник зобов’язувався повернути кошти за тиждень після вимоги позикодавця. Про вимогу позивача повернути борг, свідчить повідомлення посвідчене нотаріусом ОСОБА_7 №1510 від 30.06.2010 року (а.с.7)

В суді 1-інстанції факт отримання боржником від позивача коштів в сумі 10 000 доларів США підтверджено поясненнями сторін.

Посилання апелянта на те,що ці кошти були повернені ним за рахунок придбання мікроавтобусу з-за кордону та його подальше митне оформлення, на користь ОСОБА_6 не підтверджено жодними об’єктивними доказами.

Постановляючи рішення про часткове задоволення  позову  ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно входив із того, що на користь позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 78861 грн. , як суму еквівалентну  10 000 доларів США  на час заявлення позову та 3 % річних від простроченої суми - 356,49 грн.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність  висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307; 308; 313-315; 317 ЦПК України,  колегія судів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Болехівського міського суду від 10 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуюча                                                                                О.Є. Меленко

Судді:                                                                                            І.В. Бойчук

                                                                                          Я.Д. Горблянський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація