Справа № 22-ц-1906/2011
Категорія 42
Головуючий у 1 інстанції Мигович О.М.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
головуючої Меленко О.Є.
суддів Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.
секретаря Сурмачевської У.С.
з участю: відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користуватися та розпоряджатися житлом та виселення з квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 29 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користуватися та розпоряджатися житлом та виселення з квартири. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.09.2010 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1, та виселити її з цієї квартири.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що ОСОБА_4 є законним власником спірного житла. ОСОБА_2 вважає , що договір купівлі-продажу квартири, укладений між Івано-Франківським відділенням № 299 АТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 є недійсним, оскільки укладений на підставі скасованого судового рішення.
Крім того, апелянт вказує на те, що справа судом була розглянута без її участі, в зв’язку з чим вона не мала можливості належно захистити свої права.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 29.09.2010 року просила скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник вимоги підтримали, просили задовольнити апеляційну скаргу.
ОСОБА_4 та його представник доводи апеляційної скарги заперечили, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представників, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
За змістом ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб...
Встановлено, що предметом спору стало право користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 в м. Калуші, в якій без реєстрації на даний час проживає ОСОБА_2
Квартира згідно договору іпотеки від 30.05.2006 р. посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № Д-589 в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 109 від 27.05.2006 року та додаткової угоди до нього №1 від 12.05.2006 року була передана в іпотеку АКБ «Імексбанк». 16.04.2010р. між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1341.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25933100 від 21.04.2010р. (а.с. 10) власником квартири АДРЕСА_1 на час виникнення спору є ОСОБА_4
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) - ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.
Зважаючи на те, що у встановленому порядку договір купівлі продажу квартири недійсним не визнаний, доводи апелянта, про те, що позивач не є законним власником квартири на увагу не заслуговують.
Не заслуговують також на увагу, посилання апелянта про розгляд справи без її участі. В матеріалах справи є розписка ОСОБА_2 (а.с. 31) про те, що вона особисто повідомлена про розгляд справи. Отже, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності відповідача, ухваливши при цьому заочне рішення..
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з’ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 29 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча О.Є. Меленко
Судді: І.В. Бойчук
Г.П. Мелінишин