Справа №  22-а-118/2011  

Категорія  10.3.1  

Головуючий у 1 інстанції  Лошак О.О.  

Суддя-доповідач  Мелінишин Г.П.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                              головуючого           Мелінишин Г.П.

                       суддів               Меленко О.Є., Перегінець Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом   ОСОБА_2  до управління  праці та соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій,  зобов»язання виплатити щорічну грошову  допомогу на оздоровлення, за    апеляційною скаргою  управління праці та соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації      на  рішення  Рогатинського районного суду від  21 червня 2010 року,-  

в с т а н о в и л а:

          Рішенням  Рогатинського районного суду від  21 червня 2010 року  задоволено позов ОСОБА_2  Визнано неправомірними  дії управління праці та соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації щодо відмови  та зобов’язано його виплатити щорічну  позивачу грошову  допомогу на оздоровлення за 2008, 2009 рр. відповідно до ст.48 Закону України ’’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’ , як інваліду 2 групи, виходячи із розміру 5 мінімальних заробітних плат за відповідний період   з врахуванням виплачених сум.

          На дане рішення  управління праці та соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій  посилається на  порушення судом норм матеріального   та процесуального права. Апелянт зазначає,  що суд прийшов до помилкового висновку про  виплату позивачу допомоги на оздоровлення, оскільки  порядок застосування ЗУ ’’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’ був  визначений постановою Кабінету Міністрів України  від 12.07.2005 року, згідно якої розмір допомоги на оздоровлення для інвалідів 3 групи учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становить 90 грн.  Також судом не враховано відсутність фінансового забезпечення цих соціальних гарантій, та що стягнення коштів за рішенням суду призведе до використання інших коштів не за призначенням.  Посилаючись на зазначені обставини апелянт  просив рішення скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

          Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги  не знаходить.

          Судом першої інстанції встановлено, що  ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідною довідкою та посвідченням.  Тому відповідно до ст.48 ЗУ ’’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’   він має право на отримання   щорічної допомоги  на оздоровлення в розмірі 5-ти  мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент  виплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Згідно чинного законодавства у разі невідповідності правового акту закону України, суд застосовує законодавство, що має вищу юридичну силу.

             Таким чином, обмеження виплат, встановлених постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року ’’Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’, на який посилається управління праці та соціального захисту населення Рогатинської райдержадміністрації ,  як на правову підставу відмови проведення нарахування позивачу щорічної допомоги в розмірі, визначеному законом та відсутності бюджетних асигнувань, судом першої інстанції обґрунтовано визнано  неправомірною за зобов’язав нарахувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008, 2009  роки  відповідно до ст.48 ЗУ ’’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення  постановлено  з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду  не спростовують,  а тому підстав для її задоволення не встановлено.

          Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління управління праці та соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації      залишити без задоволення,  а    рішення  Рогатинського районного суду від  21 червня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України  протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Судді :                                                                                            Г.П. Мелінишин

                                                                                                       О.Є. Меленко

                                                                                                        Л.В. Перегінець