Справа № 22-а-231/2011
Категорія 10.3.2
Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.
суддів: Девляшевського В.А., Проскурніцького П.І.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірними дій Управління, зобов’язання провести перерахунок державної і додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнення невиплачених сум за період з 01.02.2007 р. по 01.06.2010 р. за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі на рішення Тисменицького районного суду від 26 серпня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду 26 серпня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірними дій управління, зобов’язання провести перерахунок державної і додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнення невиплачених сум.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії як інваліду ІІІ групи відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - державної пенсії, обчисленої з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.02.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року з врахуванням виплачених сум.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів, зокрема Постановою №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Даною постановою зазначено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Не було враховано судом і того, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за даним законом.
Посилаючись на вищенаведені обставини, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Статтею 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (N 796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам III групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 54 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Встановлено, що позивач є інвалідом III групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону.
Розрахунок пенсії позивачу УПФ провело виходячи з розміру, установленого чинною на час проведення перерахунку постановою Кабінету Міністрів України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду від 26 серпня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко В.А. Девляшевський
В.І. Проскурніцький